Минулого тижня головний податківець Олександр Кірєєв оголосив новину, яка, на його думку, має полегшити життя підприємцям. Ідеться про регламентацію застосування касових апаратів. За словами голови ДПА, суть ініціативи — максимально спростити існуючий порядок отримання та використання цих пристроїв, що, у свою чергу, дозволить зробити черговий внесок фіскальної служби в дерегуляцію підприємницької діяльності. Пан Кірєєв навіть зазначив, що це рішення прийнято в руслі програми Президента України «Десять кроків назустріч людям». Більше того, керівник ДПА заявив, що у сфері обслуговування касових апаратів, зокрема при виконанні такої послуги, як їх пломбування, утворився цілий тіньовий бізнес. А тепер, мовляв, податкова скасовує вимогу щодо опломбування касових апаратів і не має ніяких претензій щодо їх сервісного обслуговування. Як повідомив Олександр Кірєєв, ДПА відмовляється від ведення державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій і припиняє діяльність відповідної комісії, яка має довгу назву — «з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом».
Власне, така постановка питання означає, що відтепер держава у сфері оподаткування цілковито покладається на правову свідомість і законослухняність громадян. Можна було б погодитися з такою постановкою питання на догоду деяким популістськи налаштованим діячам, якби не кілька серйозних аргументів на користь використання згаданих електронних систем і засобів контролю, до яких належать касові апарати. «Така позиція ДПА , — стверджує народний депутат Володимир Бондаренко, — примушує думати, що держава чомусь добровільно відмовляється від функції контролю за рухом товарів і коштів, зокрема, за терміном їх реалізації, й не цікавиться індексами зростання та падіння цін. А проте, це дуже важливий сектор, який належить до компетенції Міністерства фінансів. За моїми підрахунками, 50 мільярдів гривень проходить повз касові апарати, тобто оминає контроль. А це означає, що державний бюджет недоотримує величезні кошти, які мали б надійти у вигляді податків». Крім того, як стверджують фахівці, тіньовий обіг коштів впливає на збільшення рівня інфляції у країні. Відсутність касових апаратів, як вважає пан Бондаренко, дозволяє завозити в Україну будь-яку кількість низькоякісної продукції з ринків країн Азії та Росії й збільшувати нашу залежність від імпорту.
Подібного намагаються уникати скрізь у розвинених країнах. Принаймні там використовують інші форми контролю за розрахунковими операціями. Скажімо, у США, Німеччині, Японії значна частина розрахунків населення за товари та послуги — приблизно 80 відсотків — здійснюється за допомогою платіжних карток, податки враховує банківська система. В Україні обсяг таких платежів мізерний — усього 4 відсотки, а тому фіскальні апарати — єдиний ефективний інструмент достовірного обліку руху готівкових коштів та контролю за перерахуванням податків. До речі, за свідченням експертів, останніми роками все більше країн світу переходять на фіскальне законодавство, тобто впроваджують електронні системи і засоби контролю та управління товарним і грошовим обігом. Серед таких країн Італія, Греція, Туреччина, Польща, Чеська Республіка, Болгарія, Угорщина, Македонія, Хорватія, Словаччина, країни Прибалтики, Китай, більшість країн СНД тощо.
Що ж до України, то вона взяла на себе зобов'язання невпинно наближати своє законодавство до того, яке існує в країнах Європейського Союзу. Це було оформлено угодою про партнерство та співробітництво між країнами — членами ЄС та нашою країною. У цьому документі, який набув чинності 1 березня 1998 року, зазначається, що зближення має відбуватися у певних сферах, насамперед таких, як стандартизація, сертифікація та фіскальна політика. А посилення контролю за готівковим обігом є однією з умов вступу україни до Світової організації торгівлі (СОТ). Тому проблема з касовими апаратами, яка виникла, цілком здатна викликати недовіру іноземних та вітчизняних інвесторів до стабільності основ нашого податкового законодавства. Тим більше що Україна, маючи і без того шалений обіг готівки поза банківським сектором, практично стала територією, де відмивають «брудні» кошти. Тодi як державна політика, задекларована в усіляких документах на найвищому рівні, була і є спрямованою на жорсткий контроль за товарно-грошовим обігом. Здійснювати її мали саме з допомогою касових апаратів, що і робили, починаючи з 1994 року.
Завдяки державній підтримці в Україні було створено цілу індустрію касової техніки. Її виробляють понад сімсот підприємств, на яких працюють 30 тисяч працівників. Наші касові апарати експортують майже на всі континенти світу. Цікаво, що в сусідній Молдові касові апарати застосовують у чотири разі більше, нiж тепер у нашій країні.
З часом ця успішна індустрія відчутно зменшила свої оберти — в Україні сфера застосування касових апаратів різко звузилася. Їх не купують, як раніше, підприємці, зайняті в різних сферах торгівлі та послуг. Низкою підзаконних актів багато видів підприємницької діяльності звільнено від обов'язку застосовувати касову техніку.Тепер цілі галузі виведено
з-під фіскального контролю. Як наслідок — «схуднення» місцевих бюджетів. А останнє рішення ДПА щодо касових апартатів і зовсім підкосить виробників касової техніки. Адже, знищивши державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, тим самим не дадуть можливість відсіяти з-поміж них гіршу і залишити кращу техніку. Вітчизняний виробник, який має безпосереднє відношення до виготовлення цієї техніки, зазнає втрат.
Отож ці та інші обставини викликали неоднозначну реакцію в багатьох фахiвцiв на рішення ДПА щодо касових апаратів. Дехто цілком слушно звернув увагу на те, що новий порядок у поводженні з касовою технікою цілком спроможний спричинити хаос у сфері торгівлі. Незрозуміло також, як при цьому бути із захистом прав споживача. Адже людина без чека, який підтверджує придбання товару, безправна в обстоюванні своєї правоти. Тим паче що не завжди за прилавком на покупця чекає совісний продавець. Про невисоку законослухняність деяких торговців свідчать і результати перевірок iз боку самих податківців.
Стабілізувати стосунки між тими, хто використовує касові апарати, виробниками цієї техніки та фіскальною службою повинна була вищезгадана комісія з довгою назвою. Однак тепер пан Кірєєв вийшов з ініціативою ліквідувати цей робочий орган. Але саме ця комісія (відповідно до положення Кабінету Міністрів її очолює голова ДПА. — Авт.) забезпечила, з-поміж іншого, розробку проектів державних програм впровадження масових електронних платежів та електронного документообігу в Україні. ДПА, до того ж, пропонує знищити налагоджену систему обліку та контролю за відрахуваннями до держбюджету при здійсненні розрахункових операцій суб'єктами господарювання. Але ж такий крок можна розцінити як порушення угоди про партнерство та співробітництво з країнами ЄС. Тим більше що діяльність власне робочої групи держкомісії (під головуванням заступника міністра економіки. — Авт.) високо оцінили в Європейській економічній комісії ООН, визнавши, що вона досягла найвищих результатів на теренах країн СНД. Було навіть підтримано пропозицію створити в Києві міжнародний консультаційно-методичний центр із питань електронного документообігу в центральних органах виконавчої влади та при здійсненні міжнародних торгових операцій.
Кажуть, сам Олександр Кірєєв не провів особисто жодного засідання державної комісії — з березня цього року. Не цікавився головний податківець і результатами її діяльності. За його словами, основна причина, чому було прийнято рішення щодо нового порядку в роботі з касовими апаратами, полягає в тому, що процедура їх включення до державного реєстру є надто тривалою. А до речі, як стверджують обізнані фахівці, це викликано якраз нерегулярністю роботи вищезазначеної державної комісії, хоча, власне, вона не веде, а лише забезпечує ведення реєстру.
Галина КОРЖ.
