Місцевий гумор таки теж має свої особливості й обов'язкову прив'язку до місцевості та реалій. Приміром, коли в центрі міста починають зводити черговий фешенебельний заклад, донеччани звично кивають у той бік: «Мабуть, ще одну бібліотеку відкриють...» І самі ж сміються, задоволені власною дотепністю.
І зрештою, саме так — недовірливо та з очевидною пересторогою — поставилися спершу представники бізнесу Дружківки до ініціативи свого колеги Ашота Мелікбегяна відкрити в місті бібліотеку й подарувати її городянам. І багато хто з них не вірив у подібне, аж до того часу, коли місцевий священнослужитель освятив читальню і вона стала доступною для відвідувачів.
Місцевий підприємець, депутат міськради, почесний громадянин Дружківки Ашот Мелікбегян досі чимало зробив для благоустрою міського селища Яковлівки. Чого вартий тільки зведений ним комплекс придорожних послуг, де є не тільки магазин та кафе, а й музичний фонтан. А ідеєю облаштувати й передати мешканцям селища бібліотеку він загорівся після того, як побачив, у якому убогому стані перебуває тутешня дитяча бібліотека. Тобто натомість ремонту плити, провести який його попрохали представники місцевої влади, підприємець взявся збудувати нову бібліотеку. З цією ж метою викупив двоповерхове приміщення магазину «Берізка» і взявся обладнувати частину приміщення за всіма сучасними вимогами.
Звісно, самотужки впоратися з ремонтом було не під силу насамперед через брак фінансів. Однак згодом у Мелікбегяна з'явилися спільники. Певна річ, серйозну підтримку надала місцева влада: наприклад, міський голова Леонід Захватов розпорядився виділити з бюджету близько чотирьох тисяч гривень. Відшукалися й інші «спонсори», але внесок самого Ашота Мелікбегяна переоцінити таки важко. Причому йдеться не лише про фінанси, адже підприємець найбільше переймався облаштуванням бібліотеки і навіть сам особисто проектував стелажі, полиці та столи для книг, газет і журналів, аби вони були якомога зручнішими для відвідувачів. Крім того, подарував бібліотеці 1200 книг, комп'ютери і взявся на свої кошти утримувати приміщення та сплачувати за комунальні послуги.
Нині в бібліотеці понад 12 тисяч книг, які збирали всім миром. Багато книг принесли самі ж мешканці селища та придбали керівники тутешніх підприємств. Допомагали також зі столиці — з Міністерства культури, Верховної Ради і навіть із посольства США, куди звертався по допомогу меценат із Дружківки. Звісно, в Києві теж були вражені подібною ініціативою, у столичних кабінетах навіть не приховували, що вперше зустрілися з намаганням людини вкласти гроші у бібліотеку для своїх земляків.
Так само досить високо оцінили ініціативу Ашота Мелікбегяна й бібліотечні працівники області, які вперше у своїй роботі зіштовхнулися з таким приємним фактом.