Як би не завершився чемпіонат світу серед жінок у спортивному сенсі, в організаційному він, без сумнівів, вважатиметься провальним. І представникам міжнародної федерації, думаю, не допоможуть змінити рішення навіть враження від усіх принад Санкт-Петербурга. Найкращі команди світу зібралися ж на берегах Неви не для екскурсій в Ермітаж, а для спортивної боротьби за престижний титул. І навряд чи майже цілковита тиша на трибунах спортивних арен чемпіонату є нормальною для турніру такого рівня. Уявіть собі, що за видовищним та інтригуючим протистоянням володарів «золота» і «бронзи» — Данії та України — останньої Олімпіади у спортивно-концертному комплексі «Петербурзький» спостерігало... 250 глядачів. І кожен п'ятий з них був одягнутий у «синьо-жовту» символіку — це наші співвітчизники, які не пропускають жодного матчу українок і хоча б частково створюють «домашню» атмосферу.
На матч із данками підопічних Леоніда Ратнера особливо налаштовувати не було потреби — збірна цієї країни за останнє десятиріччя по три рази вигравала чемпіонати Європи та Олімпійські ігри. У Афінах вони передостанній крок до «золота» зробили, обігравши саме українок. При цьому через відому лише їм «циклічність» скандинавки не так успішно виступають на світових першостях. Тому напередодні було відчуття, що у нашої команди, яка перебуває у стадії оновлення, все ж є у цій зустрічі вагомий шанс уперше виграти у титулованої команди (до цього у нас в активі була лише одна нічия при чотирьох поразках у офіційних матчах). Що й підтвердила перша половина гри.
Із перших хвилин на перші ролі у нашій команді вийшла Анастасія Бородіна, яка єдина в команді здатна стабільно атакувати із задньої лінії. Вона і відкрила рахунок матчу у властивому стилі з дальньої відстані. Олімпійські чемпіонки змогли відзначитися лише на п'ятій хвилині, коли реалізували семиметровий, але поступалися вже 1:3. Відзначимо: до перерви «синьо-жовті» упевнено вели гру, жодного разу не дозволивши суперницям вийти вперед. Це був той випадок, про який Ратнер казав, що моментами дівчата здатні демонструвати гру високого рівня. Завдяки успішній грі у «рамці» Тетяни Ворожцової та методичному «бомбардуванню» данських воріт Бородіною і відривам Наталії Ляпіної цей «момент» розтягнувся на весь тайм, який українки для багатьох фахівців сенсаційно виграли.
Але початок другої половини гри виявився катастрофічним для нашої команди, нагадавши і про другу іпостась команди Ратнера — «несподівані провали укупі з суддівськими помилками». Утім, коли на майданчику перебувають угорські любителі Феміди, а за його межами Леонід Анатолійович, чекай на невеличке шоу. Їх взаємне багаторічне несприйняття один одного добре відоме в усьому світі. Ось і цього разу в українок «збився приціл», тоді як Бродгард, Туре і Томсон методично «розписувалися» у наших воротах. А тут ще й угорці нагадали про себе, знайшли вразливе місце нашої команди і двічі(!) поспіль вилучили плеймейкера Ганну Сюкало. Це було особливо неприємно через те, що у нашої легіонерки з словенського клубу «КРІМ» чи не вперше на чемпіонаті добре «пішла» диригентська гра. Що ж дивуватися рахунку цього відрізку часу — 6:0 на користь данок. Звичайно, Леонід Ратнер не міг спокійно реагувати на такий перебіг подій і заробив двохвилинне вилучення на трибуни. Те, що допомагало завжди у протистояннях з француженками, цього разу ефекту не принесло. Голкіпер скандинавської команди брала «мертві м'ячі» у Сюкало, Бородіної, Вергелюк... За п'ять хвилин до завершення поєдинку збірна України поступалася — 24:27, і наш наставник вдався до відомого трюку великого Ігоря Турчина, випустивши на майданчик молоду і «не обстріляну» представницю київського «Спартака» Марію Боклащук, яка разом з Бородіною закинула по два м'ячі й відновила рівновагу (28:28) за півтори хвилини до кінця матчу. В кульмінаційний момент «гандбольний Бог» відвернувся від нашої команди, залишивши рахунок незмінним. Саме так ми тепер можемо казати, бо втратили перемогу, а не «вирвали» нічию. Судіть самі — за 45 секунд до фінальної сирени навіть угорські судді не могли заплющити очі на порушення у штрафному майданчику правил проти досвідченої Марини Вергелюк, яка професіонально пішла «на фол». Данки повинні бути вдячними своєму голкіперу Рікке Шмідт, яка відбила семиметровий кидок Олени Резнір. На цьому епізод не завершився, оскільки відскок підхопила Анастасія Бородіна, а наших суперниць після потужного кидка врятувала стійка воріт.
Нічия, утім, теж залишила українок серед претенденток на вихід у півфінал. Для цього учора ввечері обов'язково потрібно було вигравати у бразилійок, які лідеру групи — румункам — поступилися лише двома м'ячами.
ТАБЛО
XVII чемпіонат світу серед жінок. Другий раунд. 1-й тур
Група 1: Хорватія — Угорщина — 26:27 (13:16), Росія — Південна Корея — 32:27 (17:13), Голландія — Норвегія — 30:30 (16:12).
Становище команд: Росія — 6 очок (різниця м'ячів +18),Угорщина — 6 (+16), Голландія — 3 (-10), Південна Корея — 2 (-13), Норвегія — 1 (-7),Хорватія — 0 (-4).
Група 2: Франція — Німеччина — 26:32 (13:18), Бразилія — Румунія — 33:35(15:17), УКРАЇНА — Данія — 28:28 (17:13; Тетяна Ворожцова — відбила 11 з 36-ти кидків, Марія Макаренко — 1 з 4 / Анастасія Бородіна — 9 голів, Наталя Ляпіна — 5, Олена Резнір — 4, Ірина Шуцька — 2, Марина Вергелюк — 2, Марія Боклащук — 2, Ганна Сюкало — 1, Олена Яценко — 1, Олена Радченко — 1, Ірина Шибанова — 1).
Становище команд: Румунія — 6 (+7), Данія — 5 (+10), Німеччина — 4 (+13), Україна — 3 (+2), Франція — 0 (-13), Бразилія — 0 (-19).