Після гучного продажу «Криворіжсталі» на питання приватизації ми апріорі стали дивитися під іншим кутом зору. Навіть відверто заявляємо, що на черзі тепер і Нікопольський завод феросплавів. Проте на гігантах світ клином не сходиться. Адже є чимало об'єктів масштабу скромнішого, проте на «титул» ласого шматочка вони тягнуть сповна. До таких належить і відкрите акціонерне товариство «Просянський гірничо- збагачувальний комбінат». Хоча за мірками скромного селища в Покровському районі на Дніпропетровщині його можна вважати і взагалі велетнем — усе ж таки тутешній каоліновий комбінат донедавна забезпечував до 60 відсотків районного бюджету. Такий статус-кво підприємства, яке належить до найбільших у Європі видобувників білої глини (так називають каолін по-простому), ніскільки й не дивує.

Зовнішньоекономічна кон'юнктура не дуже сприятлива для української металопродукції, і щоб не бути від неї залежними, необхідно збільшити внутрішнє споживання, зазначив на прес-конференції міністр промислової політики Володимир Шандра. За його словами, в Україні споживання металу на душу населення становить 165 кг, тоді як, наприклад, у Чехії, Бельгії — 600 кг, Китаї — 1000 кг, Саудівській Аравії — 1200 кг. Якщо Україна вийде на середньоєвропейські норми споживання, то 90 відсотків продукції залишатиметься в Україні. Найбільше зростання попиту слід очiкувати в машинобудуванні, будівництві.

Боротьба з нелегальними копанками на Луганщині триває зі змінним успіхом. Це стосується, зокрема, спроб їх легалізувати і цивілізувати. Як тільки копанка перетворюється на звичайне, хоча й мале підприємство з вуглевидобутку, її власники змушені відмовлятися від послуг працівників, які, скажемо так, мало за що відповідають. Відразу виникає потреба в дотриманні різноманітних правил, у першу чергу — правил техніки безпеки; оптимізується склад робочого колективу, а ті, кого виганяли за порушення трудової дисципліни, знову опиняються без постійного заробітку. Куди вони прямують далі — питання відкрите. Інший же варіант поведінки бізнесмена — просто нічого не міняти в умовах праці.