За подіями у виставковому центрі Лейпцига спостерігало, за твердженням організаторів, понад 320 мільйонів мешканців планети, i вже точно серед них було кілька мільйонів українців. Напевно, більшість футбольних уболівальників країни лише 9 грудня по-справжньому відчула себе учасниками чемпіонату світу. І хоча це було лише жеребкування, усі ми були у стані, близькому до ігрового, — від передстартової лихоманки до апатії. І це потім практично всі тренери і керівники національних федерацій будуть в один голос казати штамповані фрази, що на турнірах такого рівня слабких суперників не буває. Насправді ж там у залі всі не хотіли потрапити у групу до господарів чемпіонату та чемпіонів світу. У когось були й особисті упередження щодо тієї чи іншої команди. На тлі такої неприємності, яка вдруге (після Євро-2004) спіткала шведа Свена-Горана Ерікссона, якому доведеться виводити проти збірної своєї країни команду, яку він очолює зараз — збірну Англії, нас, напевно, слід вважати щасливчиками. З жодного з інших кошиків ми не отримали першу за рейтингом команду і потрапили у групу Н, де нашими суперниками будуть збірні Іспанії, Тунісу та Саудівської Аравії. При цьому з піренейцями ми зустрінемося вже у стартовому й історичному матчі для нашого футболу і саме в Лейпцигу. Олег Блохін має можливість зробити те, що не вдалося свого часу зробити у відборі до Євро-2004 його попереднику і багаторічному партнеру в «Динамо» Леоніду Буряку — перемогти основного конкурента у боротьбі за вихід iз групи.
Узагалі не існує параметрів, щоб оцінювати майбутніх суперників, тим більше що в нашій групі зібралися представники трьох континентальних шкіл. В іспанців є зіркові імена, традиції, іміджі тощо. Проте за формальною ознакою їх досягнення поступаються здобуткам тих же тунісців. Піренейці справді постійні гості на чемпіонатах Європи та світу, але єдиним і найбільшим їхнім досягненням на сьогодні є виграш континентальної першості у 1964 році та вихід у фінал через 20 років. На світовому ж рівні збірна цієї суперфутбольної країни і близько не наближалася до «призової» стадії.
Збірна Тунісу, навпаки, є діючим володарем Кубка африканських націй, двічі фіналіст цих змагань і у фіналі чемпіонатів світу гратиме, на відміну від нас, уже втретє. Крім того, їх очолює французький тренер Роже Лемерр, який зробив національну збірну своєї країни чемпіоном світу у 1998 році. Висновок — за цією командою потрібно спостерігати не менш ретельно, ніж за європейським конкурентом. На щастя, така нагода випаде вже на початку наступного року, коли тунісці гратимуть на Кубку африканських націй.
Щодо Саудівської Аравії, яку передчував побачити у своїй групі Олег Блохін, то при бажанні можна налаштуватися на них як на найтитулованіших на континенті. Чим не підстава не розслаблятися, адже аравійці, незважаючи на те, що у Кубку Азії грають лише з 1984 року, встигли тричі виграти найголовніший континентальний турнір і двічі зіграти у фіналі. До речі, як стало відомо у кулуарах виставкового центру в Лейпцигу, напередодні ЧС-2006 за підготовку збірної Саудівської Аравії візьметься бразильський тренер Вандердлей Люшембургу, який не так давно звільнився з мадридського «Реалу». Його конкурентом є співвітчизник Маркос Пакета, який з саудівським клубом «Аль-Хілал» зробив золотий дубль, вигравши обидва національних змагання цієї країни.
Результати жеребкування ЧС-2006:
Група А: Німеччина, Польща, Коста-Рика, Еквадор.
Група В: Англія, Швеція, Парагвай, Трінідад і Тобаго.
Група С: Аргентина, Кот-д'Івуар, Сербія і Чорногорія, Голландія.
Група D: Мексика, Іран, Ангола, Португалія.
Група Е: Італія, Гана, США, Чехія.
Група F: Бразилія, Хорватія, Австралія, Японія.
Група G: Франція, Швейцарія, Корея, Того.
Група Н: Іспанія, Україна, Туніс, Саудівська Аравія.
Календар матчів групи Н:
14 червня: Іспанія — Україна (Лейпциг), Туніс — Саудівська Аравія (Мюнхен)
19 червня: Іспанія — Туніс (Штутгарт), Сауд.Аравія — Україна (Гамбург)
23 червня: Сауд.Аравія — Іспанія (Кайзерслаутерн), Україна — Туніс (Берлін).