Грою нервів була «перевантажена» позавчорашня зустріч запорізької «Козачки-ЗАлК» із хорватським «Госпічем» у рамках розіграшу Кубка Європи. За гри, яку показав український чемпіон, обіцянка виконавчого директора баскетбольного клубу Григорія Вуля пробитися як мінімум до чвертьфіналу може виявитися мильною бульбашкою вже за тиждень, коли відбудеться матч-відповідь. Попри те, що головний тренер «Козачки» Юрій Велігура запевнив, що тепер він знає, як грати проти «Госпіча».
Чи ж так це? Адже навіть на власному майданчику, принаймні половину ігрового часу, розгубленими виглядали і гравці, і тренери. Хоча початок зустрічі нечисленних уболівальників налаштовував на оптимістичний прогноз: першу «четвертинку» запоріжанки виграли з рахунком 18:14. Однак досить було стрімким хорваткам підвищити темп гри і закрутити комбінаційний вихор атак, як наш чемпіон знітився і почав припускатися елементарних помилок. Велігура і гравці на лаві запасних дедалі частіше зиркали на табло, ніби очікуючи, коли ж сплине час і завершиться цей жах! На велику перерву команди пішли за мінімальної переваги господарок майданчика (33:32).
Під час відпочинку наставники «Козачки» зуміли заспокоїти баскетболісток; спокій (як з'ясується за кілька хвилин, передчасний) опанував і хорваток: гості, судячи з неквапливого розіграшу комбінацій по переві, гадали, що утримають мінімальний розрив у рахунку, а то й вирвуть перемогу. «Козачки» ж згадали свої кращі часи, і в третій десятихвилинці, яка стала вирішальною, розтрощили хорваток (20:12). Вдалим виявився тактичний хід Велігури: врахувавши ту обставину, що «Госпіч» — команда рухлива, однак низькоросла, наш тренер вивів із гри своїх центрових і задіяв баскетболісток задньої лінії, здатних організовувати блискавичні атаки.
Гості не вчасно відреагували на «сюрприз» господарів, однак в останній десятихвилинці таки скоротили відрив у рахунку до шести очок. У підсумку — 64:58 — на користь запорізької команди. По 18 очок набрали наша Світлана Асенова-Лозанова і хорватка Катеріна Малюкі; 17 — в активі досвідченої улюблениці запорізьких уболівальників Наталі Сильянової.
Зауважу, що команди зустрічалися у спорткомплексі ВАТ «Запоріжалюмінбуд» (деякі ЗМІ називають його «Палац спорту», я ж не ризикую). Свій останній матч у Палаці спорту «Юність» «Козачка-ЗАлК» провела 26 жовтня (прощання із «Юністю» наш чемпіон підсолодив перемогою над грецькою «Касторією»). Адаптація до нового місця проведення поєдинків (навіть міжнародних, на що поки що не звертає уваги ФІБА) проходить проблемно (досить згадати необов'язкову поразку 3 листопада від турецького «Бешикташа»). Виконавчий директор клубу Григорій Вуль бідкається, що за кожну міжнародну зустріч потрібно заплатити «Юності» тисячу гривень. Я, мовляв, звертався до міського голови Запоріжжя, однак Євген Карташов нічим не допоміг.
Що ж, можна прогнозувати й солідні кадрові проблеми українського чемпіона, якщо новий власник ЗАлКу, потужна російська корпорація СУАЛ, не розв'язує навіть міні-проблему з оплатою за оренду грального майданчика в «Юності». За таких умов команда невдовзі поступатиметься навіть «карликовим» командам Європи. Чого ми, звісно ж, не бажаємо запоріжанкам у їхній поїздці до Хорватії — країни з «біснуватими» уболівальниками. А це ж лише 1/16 фіналу Єврокубка Європи!