Чергова «рокіровка» творчих колективів на Першому каналі, про яку ТелебУM вичерпно інформував читачів «УМ», глядацьких сподівань, на жаль, не виправдала. Щоправда, заспокоїла пристрасті у профспілкових комітетах НТКУ, адже працівників «старої гвардії» новий президент телекомпанії Віталій Докаленко не скоротив. Навпаки, в ефір повернулися давні проекти, які мляво-плинно «вищали» ще за часів Леоніда Кучми. Представники команди Тараса Стецьківа та Андрія Шевченка (за невеличким винятком тих, хто прижився на УТ-1) залишили НТКУ «бєз шума і пилі». Всенародний галас, хоч як це дивно, вчинила лише авторка програми, поява якої під час керівництва Стецьківа здивувала медійників. Адже від ідеологів yпровадження Суспільного мовлення на базі УТ-1 сподівалися заповнення ефірної сітки якісним продуктом. Натомість після багаторічної перерви на УТ-1 орденоносно з'явився хіт-парад «Територія А» з Анжелікою Рудницькою. До того ж у такому вигляді, який вітчизняним меломанам доводилося спостерігати з десять років тому на ICTV. Хтозна, з яких міркувань колишнє вже і таке начебто прогресивне керівництво прихистило на каналі цей кволий провінційний хіт-парад, але «нова мітла» вирішила зняти цю кліпову «нарізку» з ефіру. Таке «прибирання» викликало несамовите обурення ведучої і нарешті надихнуло її на творчість у вигляді відкритого листа до Президента Ющенка. У «посланії» ведуча хіт-параду, а заодно і співачка Рудницька скаржиться на цькування української пісні та себе особисто, відверто намагаючись «пробити на сльозу» громадськість і несимпатично спекулюючи власною хворобою і чудовим зціленням, яке сталося одночасно з інавгурацією Віктора Ющенка.
Керівник редакції музичних програм Першого Національного Олена Мозгова в інтерв'ю «Телекритиці» аргументовано й чітко висловила свою позицію щодо музичної (і не тільки) політики УТ-1, пояснивши, що після зміни керівництва відбувається перехід до нової сітки мовлення. Тому знімається чимало програм. Їхнє місце нове керівництво обіцяє заповнити новим, цікавим продуктом.
Та, якщо відверто, і глядачі, і медійники втомилися від галасу на порожньому місці. Адже саме таке місце УТ-1 продовжує посідати у різноманітних рейтингах. Себто збулися найпесимістичніші прогнози скептиків про те, що НТКУ має паршиву карму, і «людей» з нього не буде. Своїми міркуваннями, як ставитися до закриття програм та змін мовленнєвої сітки на телеканалах, з «УМ» поділилися телевізійники з багаторічним стажем і досвідом (зокрема, з досвідом закриття програм).
Вахтанг Кіпіані, тележурналіст редактор «К-1»:
— Коли закрили на «1+1» «Подвійний доказ», деякі доволі впливові представники громадськості сказали мені, що готові вийти пікетувати Адміністрацію Президента. Я здивувався: до чого тут Адміністрація Президента? Президент не має жодного відношення до закриття телевізійних програм. Інша справа, що керівники каналів зобов'язані пояснити причини закриття програм. Принаймні я так думаю. З іншого боку, мене дивує і позиція, а точніше сказати б поза Анжеліки Рудницької. «Території А» стільки років не було в ефірі, а цього року вона якимось дивом «матеріалізувалась» на УТ-1 у такому ж вигляді, що й багато років тому. І Анжеліці здалося, що це назавжди. Як на мене, цей музичний хіт-парад інакше як «містечковим» телебаченням назвати не можна. Хоча, можливо, для української провінції воно щось важило. Про ситуацію на УТ-1 після відставки Андрія Шевченка складно щось говорити. Для себе я цю сторінку закрив, бо не цікаво вже навіть стежити за тим, що робиться на цьому каналі.
Наталя Лігачова, головний редактор «Телекритики»:
— «Територія А» — не той продукт, навколо якого мало би влаштовуватися таке скандальне шоу, яке влаштувала Анжеліка Рудницька. Вирішувати, яка програма чи яке обличчя має уособлювати той чи інший напрям каналу, безперечно, — справа винятково керівництва каналу. Проблема не у конкретних проектах, а у частій зміні керівництва каналу. Хоча на місці керівників я б не закривала проект принаймні до кінця року, навіть якби той проект дуже мене не влаштовував чи здавався б недоречним. Якщо говорити про загальну ситуацію на Першому каналі, то я бачу в ній як плюси, так і мінуси. Як на мене, команда Андрія Шевченка не мала рації, знявши з ефіру «Вечірню казку». Таке рішення було неправильне як з технологічного, так і з політичного боку. Адже стосовно соціального продукту орієнтуватися винятково на рейтинги — не можна. Я переконана, «Казку», хай там яка вона була, дивилися діти. Повернення ж в ефір Першого Національного програми «Тарасова криниця» я зараховую до негативних моментів. Цей продукт не витримує жодної критики. Єдине, що поки є очевидним у кроках нової команди, — це те, що її члени активно намагаються змінити рішення команди попередньої. Внаслідок таких дій УТ-1 повертається назад, до цілком віджилого продукту. Проблему держзамовлення слід було вирішувати в інакший спосіб, щоб не віддавати її на поталу старим менеджерам й Івану Чижу. Новий президент НТКУ поки що не прийняв жодного стратегічного рішення у розвитку телекомпанії. УТ-1 знову завмер, повернувшись до того ж стану, який існував там рік тому.