Ну й хто тут більше зло?

      Майже рік триває судова «карусель» навколо вітчизняної федерації гімнастики. Як уже відомо читачам «УМ», у різних людей та судів — різні думки щодо результату минулорічних виборів президента УФГ (на цей пост претендували Стелла Захарова та Ігор Коробчинський), при цьому Захарову не сприймає керівний орган федерації — президія, тож «ще одним» президентом багатостраждальної УФГ став екс-голова товариства «Динамо» Віктор Корж, котрий днями вигулькнув також у виборчому списку Партії регіонів.

      Але днями у протистояння додалося «веселощів» — виявляється, ми досі не знаємо прізвища громадянки, яка вважає себе легітимним президентом на противагу Коржу. Звати чемпіонку Олімпіади-80 у командному заліку Стелла, за паспортом вона Хлус, на з'їзді УФГ у груднi 2004-го назвалася Захаровою, а в бюлетенях була записана як Хлус-Захарова. Для обивателя це, можливо, дрібниця, але не для Апеляційного суду Києва, на рішення якого сподівалася пані Стелла. І столичні «апеляційники» «завернули» рішення Печерського районного суду, яке визнало результати минулорiчного голосування за кандидатів у президенти УФГ такими, що неможливо встановити достовірно. Стелла Георгіївна оголосила це в інтерв'ю «5-му каналу» своєю перемогою з усіма приємними наслідками.

      Утім це був лише початок новини. Бо скаргу пані Стелли задоволено частково, а підставами для цього, зокрема, стали дві теми, які обговорювалися на судовому засіданні. Перша — слід встановити, яке прізвище у Стелли. Друге — вона в Печерському суді повинна виступати не як третя особа, а як відповідач. Тобто Печерський суд наробив помилок, і тому справу йому направлено на повторний розгляд. А про це Захарова сповістити громадськість якось забула...

      Якщо на телебаченні пані Стелла розповіла лише про частину нового судового рішення, то трохи раніше разом зі своїм юристом в іншому ЗМІ розповсюдила відверто неправдиву інформацію, заявивши, що «18 листопада Печерський суд прийняв рішення визнати конференцію, на якій Віктора Коржа було обрано президентом федерації, нелегітимним» (хоча насправді Печерський суд лише призупинив дію рішень позачергової конференції УФГ від 11 листопада).

      «Підготовка збірної України до чемпіонату світу була нервозною — нам не давали працювати представники Держкомспорту», — каже пані Стелла. Однак її слова спростовує Володимир Бринзак, заступник міністра молоді та спорту, зазначаючи, що Захарова-Хлус і тут «вводить людей в оману». «Протидія» ж начебто полягала лише в тому, що Стеллу Георгіївну не взяли на світову першість до Мельбурна.

      Що ж до питання про повноваження у керівництві УФГ, то Олексій Мельник, адвокат пані Стелли, відзначає: «Позачергову конференцію федерації скликав віце-президент Ігор Коробчинський, що не передбачено статутом, бо це міг зробити лише президент федерації». Проте опоненти Захарової реагують: п.4.9. Статуту УФГ передбачає: «Керівним органом федерації між конференціями є президія», а п.1.5 — «Рішення керівних органів є обов`язковим для виконання всіма її членами». Президія й призначила позачергову конференцію УФГ, і 11 листопада 75 делегатів із 80 проголосували за позбавлення Стелли Захарової не лише повноважень президента УФГ, а й членства у федерації. Та вона продовжує боротьбу «зі злом, яке прийшло у федерацію», виступаючи проти багатьох відомих у спортивній гімнастиці (а ще — художній гімнастиці, акробатиці, аеробіці, стрибках на батуті) людей. І важко сказати, з ким вона збирається працювати надалі, якщо називає «злом» олімпійських чемпіонів Бориса Шахліна, Лілію Подкопаєву та навіть Людмилу Турищеву, яку важко назвати прихильницею Альбіни та Ірини Дерюгіних (вони теж проголосували за рішення конференції, що поміняла Захарову на Коржа).

      За оцінками деяких юристів, дочекатися крапки у цій справі можна лише через рік-два, а підготовка ж до Олімпіади-2008 розпочинається з 2006 року. І в цьому процесі є чимало нюансів, пов'язаних із тим, що в нас «не все гаразд удома». Принаймні так вважає опонентка Захарової, член технічного комітету ФІЖ Ірина Дерюгіна. За її словами, «у Валерія Гончарова на чемпіонаті світу в Мельбурні була найскладніша програма, і виконав він її чудово, але замість, як мінімум, «срібла» одержав лише «бронзу». Так вирішили судді, котрі, очевидно, враховують падіння авторитету української спортивної гімнастики загалом». При цьому, каже Дерюгіна, техкоми і виконкоми ФІЖ та УЄЖ визнали рішення української конференції від 11 листопада. Тож можна сподіватися на покращання ситуації в сприйнятті УФГ гімнастичним світом.

      Іще хочеться нагадати: жоден суд не може заборонити громадській організації діяти в межах свого статуту. У даному випадку Феміда може лише зашкодити, невиправдано довго розглядаючи так звану «гімнастичну справу».