Інспекція для iнфраструктури

      Нагляд за творчим генієм людства, виявляється, ніколи не буває зайвим. Чим більше з'являється вигадливих, фантастичних споруд, винахідливих рішень у будівництві промислових об'єктів, тим витонченішим стає контроль за їх безпечною експлуатацією. Ті, хто «лікує» небезпечні об'єкти цивільного і промислового призначення, поки що не об'єдналися у свою окрему гільдію (йдеться про фахівців, які вивчають загрози техногенних аварій і катастроф). Проте їх ситуативне об'єднання таки відбулося — під час засідання РНБО України. Розглядалося питання ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин, після чого було створено науково-координаційну та експертну раду з відповідною назвою.

      Раду очолив президент Національної академії наук Борис Патон. Цей компетентний орган опирається на дослідження, які проводять Інститут електрозварювання імені Патона, Фізико-механічний інститут імені Карпенка (Львів), Інститут проблем міцності імені Писаренка, Державний транспортний університет та ВАТ УкрДНДІ «Проектстальконструкція». Програма-максимум — створити науково-технічну програму «Ресурс», у якій врахувати стан конструкцій і споруд основних галузей господарства в Україні і визначити заходи, спрямовані на запобігання аварій і катастроф. Програма-мінімум — робота над проблемами комунально-житлового господарства у згаданому контексті.

      Потенційно небезпечних об'єктів багато, причому до них належать суто мирні споруди, як-то, наприклад, звичайна теплоелектроцентраль. Тобто нам належить звикнути до того, що надбання цивілізації разом із комфортом, який надають, несуть також і небезпеку. Учені Національної академії наук не виключають обвалення мостів і руйнування підземних комунікацій в Україні у зв'язку зі старінням цих споруд і закінченням терміну їх експлуатації. Про це журналістам повідомили представники згаданих наукових установ під час засідання прес-клубу Академії наук України. Зокрема, академік Леонід Лобанів повідомив, що в Україні закінчився термін експлуатації від 20 до 80 відсотків металевих і залізобетонних конструкцій. Зокрема, потребують ремонту 18 тисяч мостів і 800 мільйонів квадратних метрів житла. З 52,7 тисячі каналізаційних мереж 8,6 тисячі повністю зношені. Академія наук вважає за необхідне повністю дослідити стан газопроводів і нафтопроводів, але для цього необхідне додаткове фінансування. В Україні 35 тисяч метрів нафтопроводів і 4,5 тисячі метрів газопроводів. Академія наук вважає за необхідне дослідити їх стан, але для цього необхідне додаткове фінансування.

      Багато споруд, які зводить людина, — це лінійні об'єкти. Тож варто лише одному ланцюжку дати збій, як уся споруда виходить із ладу, що інколи може призвести до техногенної катастрофи. Українські вчені розробили низку методик для того, аби тримати під контролем потенційно небезпечні об'єкти. Створено, зокрема, систему безперервного моніторингу атомних реакторів, а також методику розрахунку рівня граничних дефектів трубопроводів. Тема більш ніж актуальна для України. Особливо якщо взяти до уваги термін експлуатації енергоблоків АЕС. За прогнозами вчених, Україна наступного десятиліття, швидше за все, не матиме атомної енергетики. Час «ікс», коли це станеться, можна вирахувати з точністю до року. У 2012 році вичерпується термін експлуатації енергоблоків Рівненської АЕС, а потім й інших станцій. Металу, як і людині, властиво «стомлюватися», тим більше в зоні високої радіації. Проте ресурс експлуатації енергоблоків можна подовжити,  як це зробити, знають в Інституті проблем міцності та в Інституті зварювання.

      Так само існують способи діагностування пошкоджень у трубопроводах, з огляду на те, що в них тиск становить 75 атмосфер і вони потерпають від корозії і тріщин. Ноу-хау пропонує Фізико-механічний інститут — обробляти зварні шви ультразвуком. До речі, цей науковий заклад — єдиний, що спромігся розробити регіональну програму, спрямовану на запобігання техногенним аваріям і катастрофам. Мабуть, львівська влада не потребувала додаткових аргументів задля створення такого документа, оскільки територією області проходить досить багато магістралей, якими транспортують нафту і газ. Учені наполягають: існує загроза функціонуванню базових галузей економіки, і тому необхідно створити відповідну державну програму технологічної безпеки.

      Академіки не сидять без роботи. Вони навіть ображаються, коли про них кажуть, ніби в нашій країні наука не здатна себе проявити на практиці. В Україні є декілька підприємств, на яких завдяки розробкам учених сталися докорінні зміни. Скажімо, у тому ж таки Львові в локомотивному депо після відповідної діагностики ресурс тепловозів збільшили на 15 років. На Нижньодніпровському заводі спромоглися подовжити термін експлуатації велетенського преса, який штампує колеса для залізничних вагонів. На Одеському припортовому заводі за пропозицією вчених встановили резервуари оригінальної форми. А в столичному метро після вивчення слабких місць приділили увагу надійності роботи візків.

      Учені вважають несерйозною дискусію про те, що епоха металу відходить у минуле. Сталь, як і раніше, залишається «примадонною» сучасного матеріалознавства. Йдеться до того, що в усьому світі щорічно виплавлятимуть до мільярда тонн сталі. Нині лідером у цій галузі є Китай, а раніше таким вважався СРСР. Утім з того часу вже не раз довелося переглядати свої уявлення про колишню міць його сталевих м'язів. Справа в тім, що лише 3 відсотки тієї стратегічної продукції мали антикорозійний захист, тоді як у західних країнах цей відсоток сягав 60 і більше. Тому вже через кілька років сталеві монстри епохи СРСР підточувала іржа. Необхідно провести паспортизацію небезпечних металоконструкцій. Проблема ця залишатиметься на часі доти, доки ми продовжуватимемо користуватися спорудами, зведеними не тільки за часів «розвинутого соціалізму», а й ще старішими. Скажімо, мосту Патона у Києві незабаром виповниться п'ятдесят років. Та й інші потребують догляду. Утім «інспекції мостів» потребує вся країна, стверджують академіки.