Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури ЮНЕСКО оголосила черговий список шедеврів усної й нематеріальної спадщини людства. До переліку духовних скарбів входять 28 раритетів музично-танцювально-театральних надбань таких племен і народностей, що у нас про них, певно, й не чули. Але тим більше інтригуюче звучать назви, від яких просто язик можна поламати. Взяти хоча б андську систему космобачення Калавайя (Болівія) і ведичні співи Індії та спадщину маронів (рабів-утікачів) у Мур Тауні (Ямайка) або ж свято мертвих у Мексиці, малюнки на піску вануату, жителів однойменного острова у Тихому океані та пісні одного єменського міста Сану. І це лише дещиця зі світу невідомого і призабутого, що міжнародна організація намагається уберегти від забуття. До слова, знайшлося серед 28 шедеврів місце і для культурної спадщини наших колишнів братів по Союзу. Наприклад, неабияку цінність з точки зору «юнесківців» несе традиційна система музичного виконання «мугам» з Азербайджану чи стародавня музична манера виконання «шашмакон», притаманна аборигенам Таджикистану та Узбекистану. Окремим рядком винесено загальну спадщину країн Прибалтики — Латвії, Литви та Естонії. А от культурно-мистецькі прояви української нації у списку шедеврів не значаться, що можна розцінювати двояко. З одного боку, це може бути свідченням того, що у нашому царстві не все ще на межі фолу і культура гопака в Українi леліється трепетніше, ніж, скажімо, танцювально-пісенна «лакалака» у тихоокеанському Тонго. Але ж не гопаком єдиним, є чим похвалитися і гуцулам, і полісянам.
«Проголошення цих шедеврів — запорука уваги міжнародної громадськості до спадщини, що є основою збереження культурного розмаїття у світі», цитує УНIАН гендиректора ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура. Тому, щоб збалансувати культурні надбання Сходу і Заходу, до реєстру ввійшов бельгійський карнавал у Бінш. В історії ЮНЕСКО це вже другий подібний реєстр, у 2001 році було оголошено перші 19 шедеврів. Наступне поповнення слід очікувати у 2005 році. Але цьогорічне проголошення символічне, оскільки на нещодавній, 32-й, сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Конвенцію про охорону нематеріальної спадщини. Нові шедеври буде внесено в Репрезентативний список нематеріальної спадщини цієї Конвенції, щойно остання набуде чинності, тобто після ратифікації 30 країнами.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
