«Новiтнi «Гринджоли» збираються на весiлля».
От і втілилися в життя слова моєї подруги, яка щоразу, коли бачила виступ гурту «Гринджоли», закривала очі долонями і казала: «Лабухи! Лабухи на весіллі, з «ямахою» і відповідними манерами». Цього тижня гурт «Гринджоли» знімав кліп на пісню «Весілля» в одному з київських ЗАГСів, який вони орендували на день. Оператор Юрій Король та режисер Віктор Скуратівський (бас-гітарист групи «Друга ріка», який вирішив спробувати себе в новому амплуа) вирішили закцентувати на деталях та вималювати у відео характерних весільних персонажів. «Це буде щось на зразок Кустуріци», — запевнив «УМ» Роман Калин. За сюжетом, усі події відбуваються у приміщенні ЗАГСу, куди приходять молоді пари, а потім гурт «Гринджоли» співає для них. Словом, от так: «Було в нас весілля з хлібом та сіллю, гості зібралися, дівки намалювалися, усі посміхалися».
Спеціально для зйомок для «зелених і радісних» пошили яскраві костюми: кольорові сорочки в квітах, картаті штани, особливо «по-пацанячому» виглядав Калин у кепці-«воровці». Костюмів треба було шити аж п'ять, тому що гурт т розрісся до квінтету, зокрема, до складу тепер входить навіть афроамериканець. Про «новітні «Гринджоли», як каже Калин, та про альбом гурту, який вийде в середині грудня, ми розповімо в наступних випусках «Ля-ля-фа».
Пісня «Весілля» написана після революційних подій. Роман Калин розповідає «УМ», що, на його думку, абсолютно нормально, коли музиканти грають на замовлення на весіллях: «Я думаю, що кожнен iз музикантів пройшов такий шлях, я свого часу співав у ресторанах, це хороша школа гри», — сказав він. Сам Роман «чоловік зі стажем» — одружився ще 15 років тому, він згадує цей день: «Пам'ятаю, у 1990 році в ЗАГСах уперше почали виконувати Гімн України».
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
