Козацькі пороги підуть під воду,

      Колись урочище Гард та однойменний острів  були одними з форпостів Запорозької Січі, заслоном на шляху в Україну чужинських орд. Зараз вони знов стали місцем «бойових дій», але цього разу козацький дух протистоїть не чужинцям...

      Минулих вихідних мешканці Побужжя були вражені небаченим видовищем: бурхливими бузькими порогами мчали катамарани під жовтими прапорами «Пори». Сплав по Бугу — досить складний маршрут навіть улітку, у холодну ж пору року це вважається майже неможливим. Однак активісти «Пори» та спортсмени-водники київського клубу «Чотири сторони» зробили неможливе, і не заради спортивного рекорду. Так стартував черговий етап громадянської кампанії «Гарду — ТАК!». Її мета — зупинити добудову Ташлицької ГАЕС, яка в березні 2006 року має поховати під двадцятиметровим шаром води унікальне урочище Гард, острів Гард та останні в Україні та Європі гранітні пороги. «Щоліта на бузьких порогах тренується та відпочиває понад п'ять тисяч спортсменів та водних туристів з усієї України, не враховуючи просто відпочивальників із Миколаївщини. В Європі більше нема подібного водного об'єкта, у будь-якій країні він став би «золотою жилою» для спорту та відпочинку, — розповідає керівник клубу «Чотири сторони» Ігор Романенко. —  У нас же не додумались ні до чого кращого, як все це затопити. Наш екстремальний листопадовий сплав — це акція протесту, покликана привернути увагу до трагедії Гарду. Якщо ми зараз не зупинимо варварство, то влітку цих порогів уже не буде, і наш сплав стане останнім в історії Бугу...».

      Замовником будівництва виступає НАЕК «Енергоатом» та Міненерго України. Офіційна мета будівництва — зменшення перепадів напруги в пікові часи навантаження. Тобто Ташлицька ГАЕС навіть не дасть жодного додаткового кіловата, лише трохи полегшить життя енергетикам. «ТГАЕС — частина так званого Південно-Українського енергетичного комплексу; це типовий «совковий» проект-гігант, розроблений ще у 1970 роках за умов планової економіки і абсолютно непридатний до умов ринку, — коментує експерт «Пори» з екологічної політики Євген Дикий. — За проектом, економічна рентабельність якого дуже сумнівна, затопленню підлягає унікальний природний та культурний об'єкт. Бузький Гард — це неповторна геологічна пам'ятка, порiвняти яку можна лише iз дніпровськими порогами, затопленими ще у 1930-х. Це притулок кількох сотень видів тварин та рослин, які в розораних степах збереглися лише у скелястій річковій долині, і кількадесят з яких охороняється законами України. Нарешті, у зони затоплення потрапляють понад шістдесят пам'яток археології...»

      Поки тривають експертизи та взаємні судові позови, будівельники проводять роботи, усупереч забороні Мінекології. Аргумент наводять просто дитячий: «Межі ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» не винесені в натуру»; людською мовою це означає, що вони не бачать табличок, і тому не знають, що копають у заповідному об'єкті. У відповідь активісти «Пори» обнесли периметр ландшафтного парку жовтими щитами, що видно здалеку, із написом «Національне надбання України. Під охороною партії «Пора».

Петро СТЕПОВИК.