Іноземний легіон. Наші на iнтелектуальному ярмарку в Москвi

      30 грудня у Москві відкривається 7-ма Міжнародна виставка-ярмарок інтелектуальної літератури non/fiction. Саме з нею в українських видавців зав'язалися творчо-дружні стосунки. Ще чотири роки тому організатори запросили редакцію журналу «Книжник-review» до участі, аби продемонструвати експозицію книжок-переможців Всеукраїнського рейтингу «Книжка року'2002». Тоді ще було невідомо, що з того росіяни скопіюють свою державну «Книгу года»...

      Тоді російські книголюби, критики-книгознавці, видавці і продавці книжок були здивовані широким асортиментом і високою якістю українських видань. Бо державний стенд, який щороку на найбільшому московському книжковому ярмарку (ММКВЯ, на початку вересня) демонстрував великого портрета Тараса Григоровича у папасі, любовно огорнутого рушниками і снопами жита, а разом із тим декларував майже повну відсутність в Україні книжок, видавців, письменників. Тоді, на non/fiction 2003-го, біля стенду «Книжки року» було не протовпитись, а в коридорах можна було чути: «Ти бил на українском стендє? Нєт? А зря. Хахли нинчє виглядят».

      Наступного 2004-го на Форум видавців у Львові посунули російські емісари із завданням зрозуміти, чи дійсно представлене торік на стенді non/fiction не було містифікацією. Саме тоді російські видавці відчули, що поруч живе й розвивається потужна книжкова культура, цікава самобутня література, книжкова критика. А вже 2005-го на львівському Форумі росіян було — і зі стендами, і з пропозиціями, і з презентаціями — доволі. Одних тільки прав на переклад і видання російською мовою творів українських авторів закуплено російськими видавцями понад два десятки. В тому числі й п'ять романів Василя Кожелянка разом із його провокативною альтернативною історією «Дефіляда в Москві».

      Тож, напевне, сьогодні вже можна говорити про початок рівнозначного співіснування і взаємовпливів культур на книжкових теренах двох близьких, але різних народів, кожний з яких є самоцінним.

      Нині Україна буде представлена на non/fiction стендами «Книжник-review» і «Критика», які водночас є інформаційними спонсорами ярмарку серед двадцяти п'яти інших, відомих видань — таких, як «Книжное обозрение», «Труд», «Независимая газета», «Литературная газета» тощо.

      1 грудня в рамках супутньої програми non/fiction журнал «Книжник-review» проведе «круглий стіл» із теми «Сучасні проблеми розвитку книговидання та книгопоширення в Україні», який модеруватимуть директорка Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» Галина Родіна та головний редактор журналу «Книжник-review» Костянтин Родик.

      Non/fiction для більшості українських видавців і досі є terra incognita. А втім, саме там, на відміну від офіціозного ММКВЯ, унаочнюються дійсні процеси видавничого життя Росії. І не тільки. Продуманість компактної, але насиченої програми можна оцінити з її структуризації  нічого зайвого і все, що потрібно:  гуманітарна й освітня література; художня література;  книжки з мистецтва, дизайну й архітектури; «малі» видавництва; ділова література; «Бібліотеки Росії».

      Наступні репортажі з non/fiction напевне принесуть чимало цікавої інформації про розвиток партнерських стосунків українських і російських видавців, про бачення росіянами інтелектуальної України сьогоднішньої і — багато чого іншого. Наші спеціальні кореспонденти в Москві — Галина Родіна та Костянтин Родик.