«Комуналка» з присмаком сталі

      Програми, «підверстані» під кошти від продажу «Криворіжсталі», тепер можуть почати реалізовувати. Минулого тижня всі 24 мільярди 200 мільйонів гривень, виручені від продажу цього металугійного велета, надійшли на рахунок Фонду держмайна. Відтак стало можливим виконати програму з додаткової капіталізації державних банків. Як відомо, уряд запропонував Верховній Раді спрямувати частину коштів на збільшення статутних фондів Державного ощадного банку — 400 млн. грн. — та Державного експортно-імпортного банку — 300 млн. грн. Справа ця виглядає остаточно залагодженою, оскільки ще 2 листопада в присутності Президента України Віктора Ющенка відбулося підписання генеральної угоди між Ощадбанком та Укрексімбанком про створення консорціуму державних банків. Говорили про те, як оптимізувати управління цими кредитно-фінансовими установами з боку власника (держави). Одним із головних завдань консорціуму, як зазначалося, має стати кредитування проектів із енергозбереження та реформування житлово-комунального господарства. Докладніше про це — в інтерв'ю з першим заступником голови правління Ощадбанку Андрієм Пишним.

      — Поки що триває масштабна операція з погашення житлово-комунальних боргів за рахунок знецінених вкладів колишнього Ощадбанку СРСР. Чому, на вашу думку, при її проведенні не вдалося вкластися у визначений термін — до 15 листопада — і внаслідок чого виникла необхідність подовжити цей термін?

      — Я хотів би нагадати, що виплати ми розпочали, власне, тільки після того, як у липні вийшла відповідна урядова постанова №664, тому всі необхідні формальності, необхідні для цієї роботи, було завершено на початку серпня. І тоді ж Ощадбанк почав свою роботу з погашення житлово-комунальних боргів. Ми видали 2 мільйони 450 тисяч розрахункових чеків на загальну суму 1 мільярд 540 мільйонів гривень. Ближче до 15 листопада серед населення виник ажіотаж. Це перше. Друге — треба пам'ятати про те, що комунальні служби почали видавати довідки, на підставі яких ми можемо видавати розрахункові чеки, приблизно в середині вересня. А в деяких областях — навіть на початку жовтня. Тому цей процес затягнувся, і громадяни не змогли вчасно скористатися можливістю погасити заборгованість перед підприємствами ЖКГ. Заганяти наших вкладників у рамки до 15 листопада при тому, що формальна процедура затягнулася, було б неправильно. Отож ми попросили подовжити термін проведення операції з погашення комунальних боргів до 12 грудня.

      — Отож на житлово-комунальних службах частково лежить відповідальність за затягування процесу?

      — Справді, була затримка. Але, перш ніж говорити про те, хто несе відповідальність за неї, потрібно подивитися, чи є підстави для притягнення до відповідальності. На сьогодні виплата чеків відбувається, ажіотажу немає, попит повністю покрито. Тому говорити, що хтось десь недопрацював, не варто. Тривав об'єктивний процес, який слід було пройти, інакше ми не могли б розпочати ці виплати. Належало узгодити документацію, формат цих довідок, створити відповідні комісії на рівні областей і районів та налагодити їх роботу. Нарешті, необхідно було провести з ЖЕКами, підприємствами комунальної сфери роз'яснювальну роботу. Коли співробітники житлово-комунальної сфери зрозуміли суть операції, пішли виплати. Подібну операцію ми проводимо вперше. Власне, Ощадний банк є агентом уряду з обслуговування компенсаційних виплат з 1997 року.

      — Повертаючись до 12 грудня: ви упевнені, що до цього часу вдасться впоратися із завданням? Чи ви визначили собі якусь попередню суму погашення житлово-комунальних боргів?

      — Такої суми немає. Ми приймемо всіх, хто звернеться в Ощадний банк. Для того, щоб отримати тут чек, потрібно кілька умов: наявність заборгованості держави перед вкладником колишнього Ощадбанку СРСР, наявність заборгованості вкладника перед житлово-комунальною установою та наявність довідки про стан заборгованості.

      — Кабінет Міністрів прийняв рішення збільшити статутний фонд Ощадбанку за рахунок коштів від продажу «Криворіжсталі». Як ви прокоментуєте попередню домовленість спрямувати частинку кредитних ресурсів вашого банку на потреби житлово-комунального сектору?

      — Ощадбанк, враховуючи можливості що зросли, орієнтуватиме свою діяльність на ті державні програми, які йому визначить Кабінет Міністрів. Президент висунув завдання виписати концепцію участі державних банків у реформуванні житлово-комунальної сфери та підтримки енергозберігаючих технологій. Ця настанова пролунала під час підписання угоди про створення консорціуму державних банків. Тому ми плануємо, що певну частину наших активів займатиме саме житлово-комунальна сфера. Але при цьому ми чітко усвідомлюємо, що управляти ризиками, кредитуючи підприємства ЖКГ, необхідно дуже скрупульозно, адекватно тим ризикам, які несе цей сектор економіки. Ми працюємо над розробкою концепції і найближчим часом будемо готові представити її Президенту та уряду.

      — Про те, які можуть бути форми роботи з надання кредитних ресурсів, багато говорять уже тепер, на підготовчому етапі. Що може бути гарантією при укладанні такої кредитної угоди і чи не стане в нагодi для цього така форма залучення коштів, як муніципальні облігації?

      — Реформування житлово-кредитної сфери вимагає значних ресурсів. За великим рахунком, джерел таких ресурсів нараховується три. Це видатки державного бюджету, кредитні ресурси банків і кошти, залучені за рахунок розміщення муніципальних позик. Ощадбанк розглядає муніципальні облігації як найоптимальніший механізм фінансування житлово-комунальної сфери. З точки зору Ощадного банку, розміщення цих цінних паперів повинно мати цільовий характер і зрозумілі джерела погашення. При цьому потрібно чітко визначити тарифну політику, й муніципальні служби повинні здійснювати її на високому професійному рівні. Ми розглядаємо муніципальну позику як механізм, який дасть змогу увімкнути і розширити доступ регіонів до фінансових ресурсів. Є певні проблеми, пов'язані із законодавством iз точки зору забезпечення прав банків при так званому субнаціональному кредитуванні. Розробляючи цю концепцію, ми звернемо увагу на ті прогалини в законодавстві, які вважаємо за необхідне охопити нормативним регулюванням, і вийдемо з відповідними пропозиціями або до Кабінету Міністрів, щоб він скористався правом законодавчої ініціативи, або до парламентаріїв.

      — Але ж про фінансові баланси ЖКГ говорять із жахом. Вони є непрозорими.

      — Так, звичайно. Одеський досвід із випуску місцевих облігацій відкинув Україну на кілька років назад у питаннях розвитку фінансового ринку, зокрема — розвитку фондового ринку муніципальних позик. Від часу, як стався так званий одеський дефолт, усього п'ять муніципалітетів здійснили розміщенння своїх облігацій. Її блискуче провів Київ, ми пам'ятаємо також розміщення цінних паперів, здійснене Харковом, Запоріжжям, Донецьком. Наскільки мені відомо, тепер ідеться про те, що одеський муніципалітет знову вийде на ринок муніципальних облігацій. Подивимось. Будемо зважувати всі «за» і «проти», аналізувати дохідність, оцінювати перспективи. Важливо, щоб, коли місто залучає кошти під свої цінні папери, кредитор відчував спадковість зобов'язань, які на себе бере муніципалітет. Тобто, щоб зміна його керівництва не впливала на якість виконання зобов'язань перед тими, в кого позичили кошти, — ні в якому разі. Тому дуже важливо, аби взаємовідносини між муніципалітетом і кредиторами й, власне, територіальною громадою, вибудовувалися публічно. Територіальна громада повинна мати на увазі: якщо муніципалітет підвищує тариф на житлово-комунальні послуги, то це пов'язано, насамперед, із тим, що кошти використано для реформування ЖКГ, тобто для впровадження енергозберігаючих технологій, проведення аудиту обладнання, аналізу стану мереж тощо. Якщо ж цього розуміння не буде, то територіальна громада мусить врахувати: кредитор завжди залишає за собою право в разі прострочення платежу стягнути борг за рахунок комунального майна. Невиконання зобов'язань, взятих на себе місцевими органами влади, згідно з Бюджетним кодексом, погіршує можливості муніципалітету впродовж п'яти років залучати позики.

      — Чи встановлено конкретні терміни, коли ви повинні подати свою концепцію на розгляд Президенту й уряду?

      — Ми зацікавлені в тому, щоб зробити це максимально швидко. З іншого боку, в цьому повинна бути зацікавленість з боку територіальних громад. Почнуть працювати проекти — люди відчують, що в їхньому під'їзді стало тепліше, з вікон не дме, і що ЖЕКи перестало лихоманити через несвоєчаcне надходження платежів.