Запорука лідерства — більша «українськість»?

      Усі матчі 17-го туру відбулися в один день — неділю. Це трохи дивно, адже «Дніпро» й «Шахтар», які ще в четвер грали в Кубку УЄФА, мали законне право перенести свою зустріч на понеділок (хоча, з іншого боку, гірники свій останній поєдинок групового турніру Кубка УЄФА проводитимуть уже в цей четвер). В умовах такого цейтноту втрата очок командою Мірчі Луческу дивувати не повинна.

      На початку матчу, в Дніпропетровську обидва суперники всім своїм виглядом ніби підтверджували, як їм психологічно важко після поразок на міжнародній арені. Боротьби було багато, натхнення — ні. «Дніпро» вирішив не ризикувати і зіграти від оборони. Гірникам, звісно, не звикати до гри «першим номером», але без кількох травмованих гравців різноманітність атакуючих поривів гостей суттєво зменшилася, тож захист «синьо-білих» «читав» атаки чемпіона без особливих проблем.

      Такі поєдинки найчастіше завершуються з мінімальним рахунком, але цього разу було інакше. Цифри 2:2 на табло загорілися лише завдяки індивідуальній майстерності окремих виконавців. Хіба є відкриттям, що у Шелаєва добре поставлений удар, а Матузалем чітко виконує стандарти? Ні, як і те, що останнім часом захисники «Дніпра» почали частіше хибити при навісах, а саме така позиційна помилка дозволила гостям зрівняти рахунок у компенсований час першого тайму. Ну й нарешті, після стількох негараздів, повинно ж було й «Дніпру» нарешті пощастити — це стосується влучного удару Радченка, який дуже рідко «стріляє» з далекої відстані, а цього разу він саме так встановив підсумковий рахунок. Мірча Луческу на післяматчевій прес-конференції скаже, що навряд чи ще колись у кар'єрі Радченко заб'є гол із такої відстані...

      І ще цікавий факт: на 91-й хвилині Вадим Тищенко проводив тактичну заміну, підкреслюючи бажання зберегти нічию з «Шахтарем» у рідних стінах. Така на сьогодні реальність: для «Дніпра» одне очко в матчі з чемпіоном — здобуток, для гірників невиграш у Дніпропетровську — вважай, трагедія. Тим більше що «помаранчево-чорний» лазарет поповнив ще один центральний захисник — Гюбшман. А «Динамо» відірвалося вже на три очки.

      Пан Луческу ще раз звернув увагу на системну проблему українського футболу — неабияку грубість команд другого й третього ешелонів у матчах із лідерами. Вочевидь, цю проблему не вирішують й жовті картки. Адже для претендентів на чемпіонство слабка втіха від того, що арбітри видають суперникам по півдюжини «гірчичників». Це не допоможе травмованому гравцю швидше відновлюватися після травми. І як не сумувати наставникові гірників, якщо в Дніпропетровську вимушено дебютує Коротецький із «Шахтаря-2». Власне, потрібно було б радіти приходу молодої зміни, але в даному випадку поява у складі українського дублера — очікуваний наслідок травм провідних легіонерів та потреби мати на полі бодай трьох «доморощених» гравців.

      Щоправда, у переповнених іноземними виконавцями клубах є й інша суттєва проблема (окрім «легіонерської квоти), про яку чомусь починають говорити лише після погіршення результату команди. «Динамо» цей етап, схоже, вже проминуло — атмосфера в колективі віце-чемпіонів нормалізувалася після збільшення кількості українців у «основі». Тим часом «Шахтар» лише підходить до «діагностування» такої «недуги» у власному організмі. Скажімо, капітан «гірників» Анатолій Тимощук на своєму сайті висловився про це досить різко: «Сьогодні, на превеликий жаль, у «Шахтарі» немає єдиного командного духу. І його не може бути через низку причин, які перебувають не в моїй компетенції.

      Перша причина — це селекція та трансферна політика. Вона не містить тих принципів, які сповідують європейські клуби. Перед придбанням гравця ніхто не прагне вивчити його поведінку, амбіції, які в нього моральні цінності, як він здатний взаємодіяти з іншими футболістами на полі та поза його межами. Немає аналізу того, що ця людина може дати команді. Ми купуємо дорогих футболістів, іноді непоганих самих по собі, але не завжди правильно підібраних під загальну концепцію команди.

      Друга причина — у більшості з тих, хто приходить до «Шахтаря», немає прагнення боротися за честь саме цього клубу. Особисті амбіції ставляться вище за загальнокомандні, і це позначається на грі і результатах».

      Усе правильно, капітане. Лише варто було про це сказати раніше. І, може, не робив би Брандао випадів у бік Луческу й Беліка. І частіше б отримували передачі Белік та Воробей від бразильців...

      Сподіваємося, слова Тимощука сприятимуть подоланню чорної смуги «помаранчево-чорною» командою. Якщо, звісно, хтось здогадається перекласти їх на «майже десять мов» інтернаціонального донецького колективу.

      Перемога «Динамо» над «Арсеналом» була прогнозованою вже хоча б з огляду на бажання підопічних Дем'яненка, які не потрапили в осінню стадію єврокубків, вигравати на внутрішній арені, а також на системні проблеми в таборі та грі «канонірів». Варто згадати, що тепер уже екс-тренер «Арсеналу» Олександр Баранов перед початком сезону відмовився помічати очевидну необхідність підсилення воротарської та флангових позицій у своїй команді, і тепер «муніципали» раз по раз пропускають необов'язкові голи саме через «дірку» у вигляді голкіпера Бажана. Не може виправити ситуацію й новий тренер «канонірів», Олександр Заваров, який розпочав роботу на новому місці з двох поразок, а загалом серія «Арсеналу» без набраних очок розтягнулася вже до шести матчів (відтак команда скотилася до «зони вильоту»).

      Підопічні Анатолія Дем'яненка — колеги Заварова по київському «Динамо» 1980-х років — у позавчорашньому дербі діяли просто на «космічній», як для «Арсеналу», командній швидкості, двічі реалізували свою явну перевагу й заспокоїлися. І даремно. У купки глядачів навіть з'явилася надія на диво, коли дальній, вражаючий за красою удар Мацея Ковальчика (другий командний за 70 хвилин) досяг цілі — правої «дев'ятки» воріт Шовковського. Заваров випустив на поле вже третього форварда, номінальні гості спробували піти на штурм і навіть мали шанс... Але на 91-й хвилині Валентин Белькевич у черговій атаці зняв несподіване напруження у грі.

      І щодо інших матчів. Перед грою у Луцьку шанс на перемогу «Волині», яка йшла на третьому місці, букмекери розцінювали як 1 до 3, тоді як шанс запорізького «Металурга» — 1 до 1,85. Дехто побачив у цьому спробу «змови», але насправді дивуватися не обов'язково, адже підопічні В'ячеслава Грозного грають на рівні кращих команд ліги вже декілька турів, і їхня перемога в гостях — закономірна. Волиняни ж наразі піднеслися нагору лише тому, що цього сезону в нас виявилося більше, ніж раніше, так званих «кризових команд» («Дніпро», «Таврія», «Арсенал», «Металург»(Д)).

      Ось навіть «Чорноморець», який, здавалося б, уник глибоких провалів, не зміг зміцнити свої позиції на третьому місці, хоча й приймав новачків з Алчевська. Нестабільний «Іллічівець» грав на нічию в Полтаві і тому поступився команді, яка була більш цілеспрямованою.

      А «Кривбас» і «Металіст» уже вдруге в сезоні дали підстави для обговорення суперечливих моментів свого протистояння. У першому колі в Харкові виграли господарі, а гості скаржилися на пенальті і вилучення. Тепер команди помінялися ролями в Кривому Розі. За великим рахунком, усе справедливо і... традиційно для команд «золотої середини».

ТАБЛО

Результати матчів 17-го туру:

«Дніпро» — «Шахтар» — 2:2

      4 200 глядачів

      Голи: Шелаєв 28; Радченко 63 — Фернандіньйо, 45; Матузалем, 56

«Динамо» — «Арсенал» — 3:1

      4 300 глядачів

      Голи: Клебер, 16; Юссуф, 29; Белькевич, 90 — Ковальчик, 68

«Волинь» — «Металург» (З) — 0:1

      4 500 глядачів

      Гол: Модебадзе, 39

«Ворскла» — «Іллічівець» — 1:0

      3 000 глядачів    Гол: Цуррі, 85

«Металург» (Д) — «Закарпаття» — 1:0

      1 000 глядачів

      Гол: Закарлюка, 84

«Кривбас» — «Металіст» — 2:1

      3 000 глядачів

      Голи: Гігіадзе, 20 (пен.); Мрдакович, 30 — Дуньїч, 65

      Вилучення: Оганян, 75 («М»)

ФК Харків — «Таврія» — 0:0

      2 500 глядачів

«Чорноморець» — «Сталь» — 2:2

      7 000 глядачів

      Голи: Мітерєв, 26, 30 — Сернецький, 10; Окана-Стазі, 80

Становище команд:

            І     В     Н     П     М     О

1. «Динамо» 17    14    3     0     40-9  45

2. «Шахтар» 17    13    3     1     37-8  42

3. «Чорноморець»  17    8     4     5     23-15 28

4. «Металург» (Д) 17    7     7     3     23-12 28

5. «Волинь» 17    8     2     7     24-29 26

6. «Іллічівець»   17    7     5     5     17-18 26

7. «Металіст»     17    7     3     7     23-26 24

8. ФК «Харків»    17    6     4     7     23-22 22

9. «Кривбас»      17    5     5     7     15-17 20

10. «Дніпро»      17    5     5     7     16-19 20

11. «Ворскла»     17    5     5     7     16-22 20

12. «Сталь» 17    4     7     6     14-24 19

13. «Металург» (З)      17    4     4     9     17-27 16

14. «Таврія»      17    4     3     10    12-22 15

15. «Арсенал»     17    3     5     9     13-25 14

16. «Закарпаття»  17    1     5     11    8-26  8

      Бомбардири: Косирін («Металург» (Д)) — 11, Сачко («Волинь»), Брандао («Шахтар») — 10.