Після парламентських виборів 6 листопада азербайджанська опозиція влаштовує мітинги протесту проти фальсифікації їхніх результатів фактично щовихідних. До останнього часу влада не втручалася в перебіг цих акцій, а поліція залишалася стороннім спостерігачем. Минулої суботи мітинг у Баку, на якому були присутні більше 30 тисяч осіб, був розігнаний поліцією з такою жорстокістю, що це вразило навіть місцевих спостерігачів, які вже звикли, що влада не діє в білих рукавичках.

Сорок другого президента США Білла Клінтона в цю неділю знову можна було побачити у Києві. Але якщо п'ять років тому його присутність зібрала тисячі і тисячі киян, перед якими він виступив із промовою, то недільні відвідини Михайлівської площі разом із Віктором Ющенком із метою вшанувати квітами жертви Голодомору, пройшли без надмірного ажіотажу, як, у принципі, і увесь одноденний візит Клінтона до України.

У ході візиту в Донецьку область міністр МВС України Юрій Луценко в цілому позитивно оцінив роботу своїх тутешніх підлеглих. Особливо це стосується протистояння організованим злочинним угрупованням, що донедавна для правоохоронців вважалися «недоторканними». Наприклад, вдалося затримати майже всіх основних членів угруповання «Люкс» та низку їм подібних персон. А кількість вилученої з початку року зброї взагалі дорівнює тому «арсеналу», який міліція виявляла в лиходіїв аж упродовж п'яти останніх років. Тому, закономірно, результат не забарився — рівень навмисних убивств уже зменшився на 20 відсотків.

Усі загиблі вчилися у Клеванській школі-інтернаті для розумово відсталих дітей. Напередодні мати звернулася з письмовою заявою відпустити їх на вихідні додому. Однак у селі наглядати за ними не стала, і лише в суботу близько опівночі почала їх шукати. Наступного дня до пошуків дітей приєдналися працівники підрозділів МінНС. Близько 15 години дня тіла дітей, разом із санками та велосипедом, виявили в одній із невеликих водойм поблизу. Очевидно, діти вирішили погратися на першій кризі, яка скувала водойму, однак, коли вони зібралися усі разом, тонка крига не втримала їхньої ваги та провалилася. «Просто дивно, як це могло статися, — стверджує заступник голови облдержадміністрації Степан Жданюк, який побував на місці пригоди. — Адже це не водойма, а звичайна велика калюжа, до того ж до берега було всього метрів десять».

68 шахтарів загинули та 79 вважаються зниклими в результаті вибуху на вугільній шахті у північно-східній китайській провінції Хейлунцзян, повідомила вчора китайська державна інформаційна агенція «Сіньхуа». Причиною вибуху, який стався в неділю о 21.40 за місцевим часом, стало накопичення вугільного пилу. На момент вибуху в шахті перебував 221 робітник, з яких лише 40 вдалося відразу вибратися на поверхню. Вчора компанія Heilongjiang Longmei Mining Group, якій належить шахта, уточняла кількість шахтарів, які залишалися у пастці під землею. 269 рятувальників намагаються дістатися до цих людей.

«За незламність духу, жертовне служіння Україні і національній Ідеї, високі гуманістичні ідеали творчості постановляю: Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена Держави Стусу Василю Семеновичу — поетові-правозахисникові (посмертно)». Цей указ Президент України Віктор Ющенко підписав через двадцять років після того, як ув’язнений Стус помер у карцері. Віддати шану відомому поетові та правозахисникові, на жаль, до цього не спромігся жоден із офіційних лідерів країни. Отож відтепер до могили Стуса на Байковому цвинтарі шанувальники його творчості приходитимуть із спокійнішою душею.

Різдвяний піст, як і передвеликодній, триває 40 днів (iз 28 листопада по 6 січня). Утім, порівняно з Великим постом, його вважають менш суворим. У церковому статуті цей піст названий Чотиридесятницею, а також Пилипівкою, бо починається після дня пам'яті святого апостола Пилипа. За словом Симеона Солунського, він нагадує нам «піст Мойсея, який постив 40 днів і ночей, і отримав на кам'яних скрижалях написані слова Божі.

Як зауважив під час свого візиту до Харкова міністр охорони здоров'я Юрій Поляченко, ціни на лікарські засоби в державі найближчим часом будуть знижені. Насамперед — за рахунок державного замовлення. Якщо національні програми, які фінансуються з держбюджету, отримуватимуть прямі поставки від виробників, а дистриб'ютор буде оператором, ціна ліків упаде на 10—15 відсотків.

Більше місяця провели в полоні в африканських піратів 22 члени українського екіпажу судна «Панагія». Нагадаємо, що завантажений вугіллям теплохід під прапором Ліберії виконував комерційний рейс із Південної Африки в Туреччину, але 18 жовтня був захоплений піратами поблизу узбережжя Сомалі. Піратів не цікавило 3,5 тисячі тонн вугілля, натомість вони вимагали чималий викуп — 700 тисяч доларів США.

Два тижні тому на Харківщині майже повторилася історія Насті Овчар: маленька мешканка далекого від цивілізації села залишилася одна вдома і, намагаючись загасити пожежу, отримала сильні опіки. Але, на відміну від своєї землячки (яка, нагадаю, сьогодні живе і вчиться у Києві), шестирічна Діана Світайло не виносила з полум'я молодшого члена родини: дівчинка намагалася врятувати від знищення рідну хату в селі Пархомівка Краснокутського району.

У переддень Дня жалоби Президент Віктор Ющенко у своїх виступах просив кожного громадянина України вшанувати пам'ять загиблих у час Голодомору — хвилиною мовчання і запаленням свічки. 26 листопада по всій Україні відбулися пам'ятні заходи за участі керівників областей і районів. Майже в усіх храмах України відправили панахиди за загиблими, а в київському Михайлівському Золотоверхому соборі панахиду відслужили ієрархи християнських церков України, зокрема патріарх УПЦ КП Філарет та предстоятель УГКЦ кардинал Любомир Гузар. Увечері на майданах міст і сіл люди запалювали свічки пам'яті. Так, до центру своїх міст прийшли по 5 тисяч львів'ян і харків'ян. У столиці на Михайлівській площі мітинг-реквієм був ще велелюдніший, адже на нього прибули представники з усіх областей України. «Я не чекав такого зібрання людей, — зізнався член Ради Асоціації дослідників Голодомору Руслан Морозовський, який упродовж багатьох років останньої суботи листопада приходить на Михайлівську площу, аби вшанувати жертви терору. — Хоча відчувається деяка заорганізованість, усі райони мають однакові вивіски, але надалі, коли люди з телебачення та газет більше дізнаються про вшанування загиблих, такі заходи стануть ще проникливішими. Бо багато людей уже зневірилися в тому, що коли-небудь жертви будуть вшановані».