Запливи для зростання: на зимовому ЧС українські плавці оновили національні рекорди, але залишилися без нагород
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Грицай зупиняє хорвата Загору. (Фото РЕЙТЕР.) (Один із небагатьох вітчизняних клубів, позбавлений «щастя» укомплектовуватися легіонерами, продовжує переможну ходу в Кубку УЄФА.)
«Про це можна буде казати лише після фінального свистка». Так обережно головний тренер «Дніпра» Євген Кучеревський напередодні виїзду в Загреб відповів на запитання щодо того, чи влаштує його в першому матчі другого раунду Кубка УЄФА нічийний результат. «Усе залежатиме від того, як будуть розгортатися події, — зауважив один з найкращих тренерів України. — Наприклад, у Донецьку (в останньому «дозагребському» матчі чемпіонату України проти «Шахтаря». — Авт.) ми могли й виграти, якби було трохи везіння. Однак хто це міг передбачити...»
Передбачати, на чиєму боці опиняться симпатії примхливої Фортуни, — це й справді не тренерська справа, адже головне завдання наставника команди – не покладатися на фарт, а обрати правильну тактику гри проти конкретного суперника. І з цим Євген Мефодійович впорався блискуче, «поставивши» на контратакувальну модель. Протягом усього матчу (90 основних плюс 6 доданих хвилин) дніпропетровці тримали гру під контролем. Команда Ніколи Юрчевича взагалі чимось нагадує наш «Шахтар» — та ж самовпевненість у своїй атакуючій силі, ті ж безпрограшні серії у національному чемпіонаті і... ті ж провали в єврокубках.
Можливо, після ігор з київським «Динамо» загребці дещо недооцінювали українських гостей. А може, сподівалися на те, що без травмованих Олександра Радченка, Володимира Єзерського, який увесь матч просидів на лаві запасних, та голкіпера Миколи Медіна захист «Дніпра» послабшає. І помилилися – «дніпряни» діяли як завжди злагоджено, як цілісний механізм, у якому функції втраченого коліщатка розподіляють між собою інші деталі. Цього, до речі, хронічно не вистачає останнім часом київському «Динамо». Ще б пак, адже гравці столичного клубу – «діти різних народів», тоді як футболісти «Дніпра» — чи не єдиної справді української за складом команди у вітчизняній вищій лізі — на полі в прямому розумінні спілкуються однією мовою.
До переваг дніпропетровського клубу можна віднести й те, що перехід підопічних Кучеревського від оборони до нападу позбавлений шаблону, тому нагода приголомшити суперника швидким голом з'являється практично в кожному матчі. Ось і цього разу вже на 8-й хвилині, несподівано одержавши м'яч після рикошету від чужого захисника, традиційно «забивний» Олег Венглинський без зайвих роздумів послав м'яч між ноги воротареві Івану Турині. Забігаючи наперед, відзначимо, що й другий м'яч влучив у сітку хорватів після удару Романа Максим'юка, пройшовши тим же принизливим для голкіпера шляхом.
Сказати, що «Динамо» не створювало загрози воротам гостей, означало б покривити душею — технічний плеймейкер загребців, 19-річний Ніко Кранчар, кілька разів виривався з «лещат» захисників українського клубу, пробиваючи самостійно або віддаючи гольові паси Гоче Седловські чи Хрвое Строкові, який вийшов на поле після перерви й час від часу посилав у ворота «Дніпра» дальні удари. Але «другий» голкіпер дніпровців, 22-річний Артем Куслій, діяв так упевнено, ніби все життя був «першим номером» у команді. До того ж атакуючі можливості хорватів були суттєво обмежені надмірною вірою в талант Кранчара. Погодьтеся, якщо вся команда чекає продовження атаки лише через цього півзахисника, то цьому легше протидіяти.
Однак віддаючи належне дніпропетровському клубу, який і за змістом гри, і за виїзним результатом довів своє право на вихід у наступний раунд, не можна проігнорувати й суттєвий недолік команди — реалізацію гольових моментів. Ще до перерви «Дніпро» беззаперечно мав забивати 5 (!) разів. Під час лише однієї з контратак Венглинський (тричі), Костишин і Рикун упритул били з 8—9 метрів, але Турина виконав свої голкіперські обов'язки на «відмінно». «Трійця» хорватських захисників продовжувала «губити» своїх візаві, і дніпровці втратили ще не одну нагоду збільшити рахунок. Два голи з десяти можливих — це дуже поганий показник для команди, яка сподівається на подальшу участь у Кубку УЄФА. Адже за всіма ознаками «Дніпро» здатен дійти як мінімум до чвертьфіналу...
«Динамо» (Загреб, Хорватія) — «Дніпро» (Дніпропетровськ, Україна) — 0:2
Стадіон «Максимир», 10 000 глядачів
Арбітр: Штухлiк (Австрія).
«Динамо»: Турина, Седловськи, Міятович, Дрпич, Кржнар (Строк, 46), Мікич, Агич, Муйчин, Кранчар, Міту (Да Сильва, 61), Загора (Бартолович, 72).
«Дніпро»: Куслій, Грицай, Русол, Матюхін, Назаренко, Михайленко, Максим'юк, Ротань (Шелаєв, 64), Рикун (Поклонський, 86), Костишин, Венглинський (Валяєв, 88).
Голи: Венглинський, 8; Максим'юк, 83
Попередження: Муйчин, 33; Русол, 40; Агіч, 56; Костишин, 69
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Підбивати у футболі наприкінці року підсумки роботи подобається далеко не всім, адже, серед іншого, оцінювати доводиться лише половину зіграного сезону, відтак і оцінки часто носять половинчастий характер. >>
Після перемоги навесні на чемпіонаті світу в дивізіоні IB українська хокейна збірна у серпні-вересні спробувала відібратись на Олімпіаду-2026. >>
Футболіст збірної України Михайло Мудрик, який наразі грає за лондонський Челсі підтвердив, що його проба на допінг виявилася позитивною. >>
Statbet — це спортивний портал, який пропонує не лише актуальні новини, але й глибокий аналіз подій та розширену статистику. >>
Григорій Козловський очолив ФК «Рух» у незвичному хокейному матчі з «Шахтарем». Козловський став MVP матчу, забивши 8 голів >>