Дружина президента Польщі Йоланта Кваснєвська позавчора взяла участь у церемонії відкриття меморіального цвинтаря в селі Борщівка Гощанського району Рівненської області, повідомила агенція УНІАН. 3 березня 1943 року це село було спалене, а більшість мешканців, серед них — і 250 поляків, розстріляли чи закатували. На братській могилі встановлено пам'ятний хрест, який було виготовлено у Польщі. Разом із польськими загинули і кілька українських родин, чиї імена та прізвища викарбувано на меморіальних плитах. Крім Йоланти Кваснєвської, в урочистій церемонії взяли участь керівник Бюро національної безпеки Польщі Марек Сівєц, секретар Ради захисту пам'яті боротьби та страдництва польського народу Анджей Пшевознік, а також свідок тих трагічних подій, батько дружини польського президента Юліан Конти. Пам'ятний хрест і могилу освятив єпископ римо-католицького храму з Луцька Маріан Трофим'як. Також позавчора інший меморіальний комплекс було відкрито на братській могилі в селі Яринівка Березнівського району, 380 мешканців якого, з них 150 поляків, загинули від рук фашистів за відмову виїхати на примусові роботи до Німеччини.
У своєму повідомленні про ці події польська «Газета виборча» наголошує, що у винищенні поляків села Борщівка брав участь не лише німецький загін, але також українські поліцаї. Газета також нагадує, що присутність на церемонії Йоланти Кваснєвської не є випадковою і наводить слова з її виступу: «Тут загинули також моя тітка Зоф'я, старша сестра мого батька, та маленька Казя, донька Зоф'ї, якій тоді було чотири роки. Це все історія моєї сім'ї»
Марек Сівєц розцінив відкриття чергових польських цвинтарів в Україні як свідоцтво покращення польсько-українських відносин. На запитання польських журналістів, чому на пам'ятнику в Борщівці не згадується про участь українців у винищенні поляків, Сівєц відповів: «Життя складається з компромісів, і якщо це мудрі компроміси, то їх потрібно вміти знаходити».
Анджей Пшевознік повідомив, що наступного року в селі Лідавка, яке знаходиться неподалік Борщівки, буде відкрито ще один меморіальний цвинтар для вшанування пам'яті 140 поляків, які загинули в цьому селі під час трагічних подій на Волині 1943 року.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
