> > Замовте рейковий автобус

Замовте рейковий автобус

23.11.2005
Михайло БУБЛИК
Замовте рейковий автобус

Новий локомотив холдингової компанії «Луганськтепловоз» ТЕП-150 повністю відповідає сучасним вимогам і не поступається своїм зарубіжним аналогам. (Укрінформ.)

        Між холдинговою компанією «Луганськтепловоз» та Новочеркаським електровозобудівним заводом (Ростовська область, РФ) укладено угоду на виготовлення 51 секції електровоза 2ЭЛ-5. Ця машина належить до класу магістральних локомотивів і вважається новою моделлю і для російських доріг. Сьогодні в цехах луганського заводу ведеться підготовка до виробництва нового для підприємства виду продукції. Хоча — принаймні ззовні — електровоз дуже схожий із традиційними машинами, які випускаються вже півстоліття в Луганську, а Новочеркаськ розташований практично поруч, тут ще ніколи не намагалися їх створити. Можливо, ще й тому, що залізничні колії, які перетинають найсхіднішу область України, майже ніде не електрифіковані.

      Згідно із договором, перший зразок 2ЭЛ-5 буде збиратися на Новочеркаському заводі за безпосередньої участі фахівців української ХК, решта, після набуття потрібного досвіду і навичок — уже в Луганську. Як вважає генеральний директор «Луганськтепловоза» Віктор Бикадоров, сьогодні, коли підготовка до випуску електровоза завершується, його компанія готова до освоєння практично всієї номенклатури тягового складу рейкового транспорту. Дійсно, луганський завод уже серійно випускає, окрім магістральних і маневрових електровозів, пасажирські дизель- та електропотяги (постійного і змінного електричного струму). Тут одного разу досить пристойно капітально реконструювали старий плацкартний вагон, а два луганських трамваї навіть бігають сьогодні по Москві.

      «У наших силах і виготовлення рейкового автобуса, який необхідний на деяких ділянках залізниці», — звернувся Віктор Бикадоров до керівництва «Укрзалізниці». Чи почують його там після останніх пертурбацій у Мінтрансзв'язку? Між іншим, у нинішньому році, не в останню чергу завдяки державному замовленню від «Укрзалізниці», чи не вперше за роки незалежності «Луганськтепловоз» вийшов на рівень беззбиткової роботи. А нові електровози з електричками скоро не треба буде відправляти замовнику з допомогою тепловозної тяги, тому що сюди тягнуть електричну лінію. Запевняють, що до Нового року струм від Дебальцева добереться до станції «Комунарськ» (м. Алчевськ). Це вже більше половини дороги.

Друкована версія

Cтатті по темі

  • Неділя, яка не стала кривавою

    Наказ був — розблокувати державнi установи. (Фото УНІАН.)

    Уже коли загроза застосування внутрішніх військ проти народу зникла, тодішній командувач ВВ Ігор Попков пояснив підозріле висунення військ у повній бойовій готовності з-під Василькова на Київ звичайною навчальною тривогою. Тоді ж, у грудні 2004 року, колишній голова СБУ Ігор Смешко заявив через американську пресу, що загроза застосування сили проти Майдану таки була і вирішальну роль у поверненні бійців до казарм нібито зіграла саме Служба безпеки. Згодом, у березні 2005 року, на можливість iснування злочинного наказу з боку керівництва ВВ прозоро натякнув у своєму першому ексклюзивному інтерв'ю «Україні молодій» новопризначений командувач ВВ Олександр Кіхтенко. Генерал був лаконічним, але додав, що «невдовзі суспільство отримає відповідь і на це питання».
    З того часу минув рік. І суспільство таки отримало відповідь: загроза була цілком реальною, а можливе кровопролиття колишня влада цинічно пояснювала «необхідністю розблокування державних установ».
    Час розв'язав язики багатьом, хоча й не всім. Саме про найнапруженіший сьомий день революції журналісти зняли два документальні фільми. Отже, про чимало нюансів того дня ми дізнаємося лише сьогодні. Так само, як і про прізвища тих героїв, які власною позицією відвернули загрозу української «кривавої неділі». >>

  • «День сьомий»: за півкроку до громадянської війни

    Сьогодні у київському кінотеатрі «Україна» відбудеться прем'єра фільму «День сьомий» виробництва продюсерської агенції «Закрита зона». Це — ще один матеріал, який висвітлює незнайомі та малодосліджені сторінки Помаранчевої революції з нагоди її річниці, і може сприйматися як іще одна сенсація. >>

  • Проблема «останнього кілометра»

    Україна надзвичайно відстає від решти країн за таким показником, як готовність до використання мережевих технологій. На думку фахівців, значно поліпшити позицію нашої країни в загальносвітовому просторі можуть бездротові технології. Показовим прикладом цього є досвід прибалтійських країн, зокрема Естонії, де питання доступності інтернету і розвитку бездротових технологій зведені в ранг державної політики. Мабуть, Україні також доведеться піти цим шляхом. Адже для запровадження бездротової технології в неї є все, починаючи з армії мобільних абонентів і закінчуючи фахівцями, які працюють у сфері інформаційно-комунікативних технологій. >>

  • Танки Помаранчевої революції

    «Десна» напоготові: польова підготовка курсантів 169-го навчального центру Північного ОК Сухопутних Військ ЗСУ проводиться на полігоні, що складається з танкодрома, автодрома й тактичного поля. (Фото Укрінформ.)

    Культовий «байкар» України Лесь Подерв'янський віднедавна любить розповідати журналістам під чарку рекламованої ним горілки «гостро-хрінової», чим він займався під час Помаранчевої революції: «Ми з друзями створили мобільний загін із 30 чоловік. Він складався, в основному, з колишніх офіцерів підрозділу «Альфа». Підпорядковувалися ми безпосередньо штабу революції, і нас планували кидати на особливо небезпечні ділянки. Але жодного разу так і не кинули. Хоча народ підібрався бойовий і, маю підозру, озброєний. Здавалося навіть — ці хлопці хочуть, щоб на Майдан пішли танки. З якою замріяністю в очах вони казали мені: «Ти не знаєш, як танки красиво горять...»
    Це зізнання — одне з багатьох зізнань «по секрету», що стосуються можливості застосування зброї не лише злочинним режимом Кучми—Медведчука—Януковича, а й «помаранчевими» революціонерами. Спокуса піти на штурм і відповісти на удар ще сильнішим ударом була великою, і дуже добре, що наша демократична, ввічлива, весела революція обійшлася без крові.
    Були дні, коли до кровопролиття залишалося кілька кроків. Уже всі знають про «готовність номер один» внутрішніх військ Білоконя—Попкова, які от-от мали вирушити з Василькова, Петрівців, Борисполя на Київ і «задавити» Майдан. Однак донині майже ніхто не знає про те, що у вирішальні дні Помаранчеву революцію готувалася підтримати ще потужніша збройна сила — танки Північного оперативного командування. Вони вже прогрівали мотори й чекали останньої відмашки народного Президента. Саме про цю білу сторінку Помаранчевої революції розповідає сьогодні «Україна молода». >>

  • Антиутопія-2004/05

    24 листопада 2004 року. Засідання Центральної виборчої комісії, на якому не мають слова та права на апеляцію «помаранчеві». Голова ЦВК Сергій Ківалов, перекрикуючи гамір у приміщенні, ховаючи очі й заїкаючись, неповторним російсько-українським суржиком повідомляє остаточні результати другого туру виборів Президента: Янукович В. Ф. — 49,46%, або 15 093 691 голос, Ющенко В.А. — 46,61%, або 14 222 289 голосів. Фініш... >>