Число звіра

      Читачка з Херсонщини пише: «Розкажіть, будь ласка, про число звіра: що воно означає? Ті роз'яснення, які я читала або чула від людей, суперечливі і не завжди переконливі. Дехто навіть стверджує, що «печать сатани» — це не що інше, як ідентифікаційні коди. А як же тоді ставитись до паспортів, які мають індивідуальні серію й номер?»

      Про знамено звірини читаємо в книзі «Об'явлення святого Івана Богослова» (грецькою — «Апокаліпсис») — останній книзі Біблії: «І зробить вона (звірина. — Авт.), щоб усім — малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам — було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його... Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її — шістсот шістдесят шість» (Об'явлення, 13 розділ, 16—18 вірші).

      Щоб з'ясувати суть числа звіра, необхідно розуміти біблійну символіку і, зокрема, символіку чисел. Біблія насамперед книга духовно-символічна, а буквально-історичні події на сторінки Святого Письма потрапили саме для того, аби за ними ми побачили духовний зміст. Є богословська наука для тлумачення Біблії — екзегетика. Є і різноманітні школи богослів'я, кожна з яких має свій підхід до тлумачення Слова Божого. Я виступаю з позицій олександрійсько-каппадокійської школи, яка тлумачить його по духу. Розгляньмо згаданий біблійний текст, послуговуючись основним правилом одного із представників каппадокійської школи, Григорія Богослова: «Крізь букву проникай у внутрішнє».

      Одним із підрозділів екзегетики є наука про символіку чисел — гематрія. Згідно з цією наукою число «6» — це число людське. Людина створена саме в 6-й день творіння. 6 — це майже 7 (а «7» — число повноти Божої, число гармонії: 7 нот, 7 кольорів райдуги, 7 днів тижня тощо). Здавалося б, усього один крок від Адама до Христа, один крок до обожнення людини. Маємо образ Божий (людина створена розумною, вільною обирати свій шлях, здатною творити і любити), залишається лише наслiдувати подобу — бути не просто розумною, але мудрою мудрістю Божою; не просто вільною, але свідомо обираючою шлях до вічного життя, до висот богопізнання. Бути не тільки здатною творити, але стати дійсним творцем прекрасного; не просто здатною любити, але цілковито зануреною в любов, світитися Святим Духом любові. Близько до 7, але все ж таки 6...

      У числі звіра цих шісток є три. Що символізує собою число «3»? Воно проходить червоною ниткою через усю Біблію: Авраам — Ісак — Яків; Петро — Яків — Іван; Отець — Син — Дух Святий; віра — надія — любов... Тут ми проглядаємо три найважливіші аспекти діалектики буття: ідея, здійснення ідеї і, нарешті, розповсюдження (одухотворення, оспівування) її. Справді: Отець — віра; Син — восиновлення віри (здійснення, втілення Волі Божої, ідеї Отчої Любові); Дух Святий — оспівування, одухотворення, розповсюдження її. Мойсей зносить iз гори Хорів скрижалі Завіту, Закон Божий. Аарон, брат його, як священик, втілює Волю Божу в життя. Маріам — оспівує перемогу... Авраам — носій віри. Ісак — здійснення її. Яків — розповсюдження в 12-ти колінах Ізраїля... Це — позитив. Число «3», так би мовити, зі знаком «плюс».

      У випадку числа звіра ми маємо число «3» в негативному значенні — три шістки. Три числа людських, що складаються в число звіра. «666» — це людська ідея (заземлена людська мудрість, на відміну від Божої — небесної); людське ж і здійснення ідеї (через насильство та користолюбство); і, нарешті, людське розповсюдження її методами агресії. «Звірина» біблійною мовою — це людська система насильства, яка отримує владу і силу від «змія» — духа злоби піднебесного, духа ненависті, омани багатства світу цього, «князя темряви», «бога віку сього», духа лукавства й гордині, що йому на ім'я: диявол (ошуканець, ворог) і сатана (супротивник волі Божій).

      Дію числа звіра можемо прослідкувати на історичних аналогіях. Скажімо, на історії «однієї шостої частини суші». Люди старшого (і не дуже) покоління, безумовно, пам'ятають до болю знайомі риси недавньої минувшини. Відкриймо статут КПРС. Членом Комуністичної партії Радянського Союзу міг бути той, хто, по-перше, визнавав ідеї комунізму (от вам і перша шістка); по-друге, активно працював у первинній партійній організації: втілював, здійснював ці ідеї на практиці (от вам і друга); і, нарешті, розповсюджував (пропагував, оспівував) їх — ось і третя. Число звіра проявлялося в трьох шістках: людська ідея побудови Царства Божого на Землі без Бога. Людське ж і розповсюдження її (експорт революції «на багнетах»). 666!

      Не думайте, ніби сьогодні звірина зникла, або «попечатання» припинилося. Просто «звір із моря» замінений «звіром, що вийшов із землі», у якого овеча шкура та ягнячі роги (дивися 13-й розділ «Апокаліпсису»). Світ усе той же. Сьогодні ним править людська ідея конкуренції — «Відпихай ближнього, щоб піднятися самому» (на відміну від Божого: «Шукай вигоду своєму ближньому»). Ідея ця втілюється тими ж таки методами прихованого й неприхованого насильства. І розповсюджується вона за тим таки, людським принципом... Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно — число людське...