Усі проблеми — на бігборди!

17.11.2005

      Україна, на відміну від європейських країн, лише нещодавно почала освоювати ази соціальної реклами (у США, наприклад, її використовують майже сто років). Тому й не дивно, що особливою якістю та кількістю у нас ця реклама не вирізняється. Однак фахівці, причетні до благородної справи, вирішили ситуацію змінити — започаткувати в Україні традиційний Національний фестиваль соціальної реклами, аби, виявивши гідний продукт, успішно «просувати» його в маси. Відтак уже 30 листопада цього року в Києві пройде перший такий фестиваль — відбуватиметься він у Будинку кіно на Саксаганського. Фестиваль, до речі, організовано за сприяння Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Спілки рекламістів України за участi Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики. Відкритий цей конкурс для усіх бажаючих: у ньому може взяти участь будь-хто — від амбітних студентів до іменитих рекламістів. Організатори сподіваються, що учасників буде близько півтисячі, й змагатимуться вони загалом у трьох номінаціях. Переможці побачать свої доробки на провідних каналах, вулицях та в спеціалізованих журналах. Передбачені ще й інші призи, про які дізнаємося вже на самому фестивалі.

      За словами міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Юрія Павленка, наразі наше суспільство почуває гостру потребу в соціальній рекламі. Мовляв, і ЗМІ не проти її розповсюджувати — тільки от якісної реклами немає. «Проведення цього фестивалю підтримали всі рекламні агентства, що працюють на українському ринку, — сказав міністр, — і ми сподіваємося, що він принесе позитивні результати. Адже ми сприймаємо його, з одного боку, як спосіб формування громадської думки щодо важливих соціальних проблема, а з іншого — як виховування певної етики, культури серед виконавців, поширювачів та авторів реклами».

       За словами голови Спілки рекламістів України Михайла Старощука, соціальна реклама — це, перш за все, ініціатива й замовлення держави, «складова національної ідеї», і, так би мовити, — рупор державної ідеології. Тому стосовно створення такої реклами має бути серйозний підхід: спеціальна художня чи якась інша консультативна рада, наукове обгрунтування тощо. «Адже неякісна соціальна реклама — це ідеологічна диверсія», — резюмує фахівець.

      Загалом учасникам фестивалю запропонують різні теми для фантазії — це й проблема дитячої безпритульності, алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія, здоров'я нації, проблема ВІЛ-СНІДу, сирітства, екології, патріотизму абощо. Єдина вимога — якісний зміст та форма. Щоправда, слід ще й пам'ятати, що соціальна реклама — особлива. Її методи, як кажуть фахівці, близькі до епатажу, провокації — лише тоді людина може звернути увагу на такий заклик (так що банальні плакати із зображенням хатки-мазанки і написом «Любіть Україну!» тощо не мають жодного ефекту). Соціальна реклама має «бити» по громадянських почуттях, аби змусити задуматися над питанням, що порушується. А тому потребує роботи як соціологів, так і психологів.

      Загалом на проведення фестивалю у Києві Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту, за словами Юрія Павленка, виділило 40 тисяч гривень (щороку на виготовлення соціальної реклами, до речі, це відомство витрачає 2,5 мільйона гривень). Усі інші кошти — позабюджетні.