Лідер фракції «Народного Союзу «Наша Україна» у Криворізькій міській раді народних депутатів Валерій Юсупов до появи нового власника на металургійному комбінаті «Криворіжсталь» поставився прагматично. «Мене насамперед цікавлять інтереси криворізької громади, — пояснив він. — Для неї ж «Криворіжсталь» — не лише найліпший друг, а й найзліший ворог».
Щодо «друга», начебто, і доказів не потрібно. Нині з цим комбінатом пов'язана ледь не третина криворізьких родин. Адже гігант охоплює і коксохімічне виробництво, і видобуток залізної руди — свого часу до його структури увійшли Новокриворізький гірничозбагачувальний комбінат та рудоуправління імені Кірова. Про економічні вигоди годі й говорити. Собівартість однієї тонни металу, виробленої на «Криворіжсталі», є найнижчою у світі, оскільки тут транспортні витрати є мізерними. Проте ці переваги мають і зворотний бік. Мешканцям Кривого Рогу доводиться стикатися з низкою екологічних проблем. Це, зокрема, викиди сірководню, які загалом «накривають» відразу чотири райони міста. З цим пов'язують дитячу онкологічну захворюваність, яка, за словами пана Юсупова, є найвищою в Україні. «Ми вимагатимемо від нового власника «Криворіжсталі» оснащення всіх виробництв фільтрами, які захистять легені мешканців міста від шкідливого пилу», — заявив депутат.
Принагідно Валерій Юсупов пригадав і рядки з гімну Кривого Рогу, в яких йдеться про річки Саксагань та Інгулець, що злилися навічно. З точки зору історії це справді відповідає дійсності. Місто було засноване саме там, де Саксагань впадає в Інгулець. Проте свої корективи в природу внесло рудоуправління імені Кірова. Від самого початку було вирішено видобувати корисні копалини відкритим способом — саме в тому місці, де протікала Саксагань. Але для цього потрібно було спочатку осушити русло річки. Тож наприкінці 50 років минулого століття річку вивели до тунелю, завдяки якому вона почала впадати до Інгульця набагато нижче рівня, закладеного природним шляхом. Водний потік у рукотворному руслі Саксагані компенсували води Солоного озера, якого в 90 роках не стало, що спричинило жахливий стан Саксагані у центрі Кривого Рогу. Навіть дихати поруч із водоймою, заповненою брудною рідиною, нині небезпечно.
У пошуках виходу із ситуації міськрада створила депутатську комісію, яку очолив Валерій Юсупов. Вирішили піти на безпрецедентний вчинок — подати від імені громади міста позов до держави Україна. Підготувати цей документ взялось юридичне агентство «Юсупов, Василюха та партнери», яким керує вищезгаданий депутат. Ідеться про відновлення річки Саксагані. «Криворіжсталі» за цим позовом доведеться відповідати опосередковано. Адже комбінату належить рудний кар'єр у занапащеному руслі. Коштів для відновлення Саксагані, за підрахунками Валерія Юсупова, потрібно не так вже й багато — близько 70 мільйонів гривень. «Ми зможемо припинити видобуток руди у кар'єрі, затопити його водою і спрямувати річку в історичне русло, — так сформулював депутат кінцеву мету боротьби, яка тільки починається. — Поверніть нам Саксагань!»
Близько двох десятків депутатських запитів відповідного змісту вже направлено до найрізноманітніших інстанцій.
Наразі невідомо, як відреагує на цю перспективу непередбачуваних витрат новий господар «Криворіжсталі». Поки що представники компанії «Міттал стіл», як повідомляла «УМ», активно вивчають ситуацію на «Криворіжсталі». Вони насамперед заявили, що працюють над програмою компетентного управління підприємством. У нарадах з цього приводу до кінця року візьмуть участь більше тисячі(!) менеджерів, які вироблять стратегію діяльності компанії у Кривому Розі. У ній важливе місце посідають питання охорони навколишнього середовища. Великі екологічні проблеми спричиняють, зокрема, застаріле обладнання, яке нові господарі обіцяють зупинити і замінити сучасним. Як порозуміються щодо надзвичайно болючих для Кривого Рогу екологічних проблем новий господар і місцева громада — дізнаємось уже найближчим часом.
Зі свого боку криворізька влада теж усіляко намагається долучитися до гучної оборудки — продажу гірничо-металургійного велетня. Скажімо, міський голова Юрій Любоненко підписав звернення до керівництва України з проханням виділити Кривому Рогу один відсоток суми, отриманої від «Міттал стіл». Отримані ж кошти пропонує спрямувати на фінансування життєво важливих для міста програм, як от: відновлення мостово-шляхового господарства та придбання спеціальної техніки для його ремонту, придбання медичного обладнання та спеціальної техніки для лікувальних установ міста, капітальний ремонт покрівель житлових будинків тощо. Крім того, міська влада звільнила «Криворіжсталь» від утримання житлових та соціально-культурних об'єктів (понад 2,2 мільйона квадратних метрів житла, 43 дитячі комбінати, об'єкти культури та спорту, 1,4 мільйона квадратних метрів доріг). Усе це майно комбінат передав на баланс Кривого Рогу. Але необхідних коштів для утримання такого господарства, за запевненням Любоненка, міська влада не має. Структурні підрозділи комбінату розкидано по трьох районах міста, а отже робота технологічного транспорту підприємства позначається на стані міського шляхового господарства.