У шоу-бізнесі на території СНГ ризького кліпмейкера Віктора Вілкса давно визнали одним із кращих . Зьомині «Хочешь?», «П.М.М.Л.» і чорно-біла «Бесконечность» — його камери справа. Кліпмейкер на короткій нозі з Бутусовим і «Deadушками». Кілька років тому вони завіялись у Мексику. Після пари стопок мінералки ходили в пустелю шукати НЛО або, під настрій, топитися в океані. Паралельно знімали фільм. Його, звісно, не закінчили. Але кадри потім використали в кліпі «Deadушек» «Трилліпут». Той же Вілкс «окліпачив» «Мою любовь» групи «Бі-2». Один із його відомих вибриків — вибухова «Ранетка», відео, яке Віктор зробив безкоштовно тоді ще молодій групі «Муммій Тролль». Звісно, «троллі» стали суперстарами, а Вілкс почав заробляти величезні бабки на нових їхніх відео «Невеста», «Без Обмана», «Доброе утро, планета».
І от ур-р-я! Такий наворочений кліпмейкер цього тижня почав працювати з українськими виконавцями. Їх троє — групи «Еліксир» (м. Дніпродзержинськ) та «Макет» (м. Київ), плюс Альона Вінницька, колишня «Віа-гра», яка давненько відійшла від команди і створює собі новий імідж. Хто така Вінницька, мабуть, розказувати не треба. А ось про київський «Макет» та дніпродзержинський «Еліксир» ми знаємо хіба те, що останній на конкурсі молодих виконавців «Краще Разом» став переможцем. Як обіцяє Віктор, скоро не тільки почуємо про дві молоді команди, а й будемо фанатіти від їхніх виступів. А на Вінницьку взагалі, мабуть, молитимемося. Схоже, таке дійсно може статися, бо до роботи запросили «зоряного» режисера, пітерця Павла Владимирського, а також відомого латвійського художника Мікелеса Фішеса. До справи підключено й українську студію «Далі Буде продакшн». Відео Віктор починає знімати в Києві, Львові та мальовничих куточках Криму. За словами Вілкса, вся творча група працює над створенням чотирьох кліпів, більше схожих на малесенькі короткометражки.
«Еліксирівці» знімаються в такому двосерійному фільмі з пари частин — «Ночь» і «Небесная вода». Фентезійне відео, світле і романтичне, як музика групи «Еліксир». А самі брати Назаренки, солісти, в ролі головних героїв славлять своїми піснями справжню чоловічу дружбу та братню любов.
«Макетівці» вийдуть із кліпом на пісню «Тагана-Хора». У ньому головний герой дуже схожий на когось із російських політиків. Символічно, що жанр цього міні-фільму — комедія.
Особливе місце в цьому відеоланцюжку посідає кліп на пісню Альони Вінницької «Рассвет». Через оригінальність. Бо зніматимуть частини його пізно вночі на... Личаківському кладовищі у Львові. Задумка режисера Владимирського така: людина має дві протилежні сутності, одна з них темна, її можна злякатися.
Віктор Вілкс обіцяє дуже високу якість. Водночас усю величезну роботу, чотири кліпи, він хоче зробити за рекордно короткий час — один місяць. Що ж, будемо чекати. От мені, наприклад, цікаво, що ж то за назва пісні така в групи «Макет» — «Тагана-Хора»?
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
