«Милий хлопець», який убив 48 жінок

07.11.2003
«Милий хлопець», який убив 48 жінок

Гарі Ріджвей у залі суду.

      54-річний Гарі Ріджвей з американського міста Оберн, штат Вашингтон, зізнався у вбивстві 48 жінок в обмін на обіцянку, що він не буде засуджений до смертної кари. Американськими законами передбачений такий «обмін» визнання вини за пом'якшення покарання. Ріджвея, який працював фарбувальником вантажівок, було заарештовано у грудні 2001 року за звинуваченням у вбивстві восьми жінок. Та пізніші експертизи, зокрема ДНК, допомогли розкрити ще 40 злочинів маніяка.

      Ріджвей розпочав убивати жінок ще 1982 року. Його жертвами ставали головним чином повії та дівчата, які втекли з дому. Їхні тіла він ховав на узбережжі ріки Грін південніше Сіетлу. Вбивця мотивував свої дії ненавистю до повій. Найбільш кривавим був період з 1982 по 1984 рік: жертвами кілера стали переважно повії, які працювали в районі аеропорту «Сі-Так», який обслуговує міста Сіетл і Такома. Вбивця визнав, що пізніше отримував велике задоволення від автомобільних прогулянок неподалік тих місць, де він залишав тiла своїх жертв. Він сказав: «У більшості випадків я вбивав їх уже під час першої зустрічі, тому не пам'ятаю їхніх облич».

      Показово, що сусіди та колеги по роботі характеризують Ріджвея як «милого чоловіка, який нічим особливим не вирізнявся». Гарі Ріджвей — найбільший серійний убивця за всю історію США. Судовий вирок йому буде винесено у січні.

      Упродовж останніх десятиліть у північно-західній частині США та в Канаді діяли ще кілька серійних убивць, пригадує Бі-Бі-Сі. Роберт Лі Єйтс, пілот гелікоптера Національної гвардії та батько п'ятьох дітей, був засуджений до смертної кари за вбивство 15 жінок у 70-х — 90-х роках. 1989 року на Флориді було страчено Теда Банді, який зізнався у вбивстві у 70-х роках 28 осіб у штатах Вашингтон та Орегон. У канадському місті Ванкувер триває розгляд справи власника свиноферми Роберта «Віллі» Піктона, якого звинувачують у вбивстві 15 жінок, переважно повій.

      До п'ятірки найбільш кривавих серійних убивць світу належать колишній британський лікар Гарольд Шіпман, який стратив 215 своїх пацієнтів; у січні 2000 року його було засуджено до довічного ув'язнення. 41-річний Джавед Ігбал у березні 2000 року був засуджений у Пакистані до смертної кари за вбивство 100 хлопців-підлітків; він не став чекати виконання вироку і отруївся у в'язничній камері. Педро Алонсо Лопес, відомий за прізвиськом «монстр із Анд», зарізав наприкінці 70-х — на початку 80-х років більше 300 дівчат у Колумбії, Перу та Еквадорі. Американці Генрі Лі Лукас та Оттіс Тул у 70-х та 80-х роках убили на півдні США більше 200 людей. Найвідомішим серійним маніяком СРСР був Андрій Чикатило, який убив 53 особи.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>