«Били, доки я не погодився жебракувати»

      Безрукому та безногому інваліду зі спотвореним обличчям, який пару місяців тому став просити милостиню в людних місцях Чернігова, подавали добре. Повз нещасного не можна було пройти без співчуття. І ніхто з тих, хто кидав свої копійки у мисочку жебрака, навіть не здогадувався, що він — раб, якого викрали, а потім катували, примушуючи просити милостиню.

      47-річний мешканець міста Рені Одеської області, інвалід I групи Олександр Конарєв втратив кінцівки два десятки років тому, як він сам розповідає, «через власну дурість». Після обмороження йому ампутували стопи ніг і кисті рук. У серпні цього року він сам поїхав у Київ за новими протезами. На Хрещатику до Олександра підійшов пристойно вдягнений чоловік. Вони розговорилися і з'ясувалося, що новий знайомий майже земляк — із Молдови (Рені знаходиться на кордоні України з цією республікою). «Землячок» Леонід запропонував Олександру заїхати до нього на квартиру на Троєщині відпочити та помитися з дороги.

      — Коли я пішов до ванни, вони сховали мої протези, документи та гроші. Потім ми випили по чарці, і Леонід запропонував мені просити для нього милостиню. Коли я відмовився, той схопив мою палицю і врізав мені по голові. Із дружиною Валькою вони мене били, поки я не погодився. Спочатку жебракував на Троєщинському ринку, а потім мене перевезли у Чернігів.

      Щодня Олександр збирав для молдаван до 100 гривень. Його саджали у людному місці — на розі проспекту Перемоги та вулиці Кирпоноса, біля міської санепідемстанції та податкової адміністрації. За рабом постійно наглядали. За спробу поговорити з ким-небудь «раба» жорстоко били. «Працював» він з 8 до 18 години. На день Олександру рабовласники давали 100 грамів горілки і бутерброд. Катували мало не щодня. Нарешті йому вдалося передати одній із перехожих телефон своєї родини в Одеської області. Жінка звернулася до міліції. Після перевірки з'ясувалося, що Олександр Конарєв дійсно перебуває у розшуку.

      У результаті оперативно-розшукових заходів і чітко спланованої операції Олександра було звільнено, а 37-річного Леоніда і 41-річну Валентину затримано. Кримінальна справа щодо них порушена за ст. 146 ч. 2 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини). За цією статтею кримінальні справи порушуються вкрай рідко, а в Чернігові — вперше. Кримінальна справа з приводу незаконного позбавлення волі інваліда I групи Олександра Конарєва зараз знаходиться у провадженні прокуратури Чернігова. А молдовські работоргівці відповідатимуть за українськими законами: за викрадення людини Кримінальний кодекс передбачає до 5 років ув'язнення.

      Зараз жертва сучасних работоргівців лікується у неврологічному відділенні Чернігівської міської лікарні № 2. В Олександра після кількамісячного перебування у рабстві зламано кілька ребер, черепно-мозкова травма, струс мозку, численні забиття внутрішніх органів. Він чекає на те, що за ним приїде дружина, хоча надії на це мало: сім'я небагата...