Що робить жінка, коли їй погано? Діана Клочко, екс-бренд-менеджер видавництва «Кальварія», а нині співробітниця нового видавництва «Дуліби», наприклад, створила омріяну книжку. Вона так і сказала на презентації: «Ця книжка витягла мене з депресії». Що можна очікувати після таких слів? Жіночу мелодраму з хепі-ендом? Монолог у психоаналітика, названий романом? Злу сатиру на колишніх друзів? Ніколи не вгадаєте — Діана зробила альбом-путівник по маленьких містечках і славних селах «Битий шлях, або Україна, якою ми її любимо». Вона каже, що в маленьких, непафосних, патріархальних «населених пунктах», або елегантно — «зажоп'ях», зберігається наша груба, не заформалізована історія, всі наші перли і вся не глянцева, але непроминуща краса українського народу. До всього, книжка вийшла зовсім не егоїстичною, до проекту автор ідеї запросила різних людей, які не лінуються їздити по Україні битими шляхами, цікавляться нетуристичними історіями і привозять у фотоапараті в Київ свої власні, віднайдені й побачені авторським поглядом куточки України. Список авторів строкатий — Костянтин Сачек, дизайнер, якому довіряють кінофестиваль «Молодість», Французький культурний центр, журнал «Кіno-коло», Галина Шевцова, кандидат архітектури, фотограф і мандрівник, Павло Сачек, історик за освітою, засновник і директор поліграфічної фірми «Оранта», котра друкувала книжку, Соломія Зінчук, філолог, Ірина Коротич, журналістка і редакторка, сама Діана Клочко, звісно. А редактором видання Діана запросила відомого письменника і перекладача Леоніда Кононовича. До своїх світлин автори написали нариси-есеї про містечко чи селище, про історичні події і історичних осіб, із ним пов'язаних, готовий туристичний гід — бери, шукай на карті, читай і їдь. Це той неофіційний підхід, якого ми дошукуємося, приїхавши в іншу країну, прагнучи за кілька днів зрозуміти, а як і чим живуть тутешні люди поза центральними барами, готелями, магазинами і музеями.
Ця тепла, жива, антиофіціозна книжка надихнула Діану Клочко на наступний проект — книжку про замки і маєтки України. Причому розкішний альбом видавництва «Мистецтво» на цю ж тему Діана вважає занадто сиропним і далеким від реальності, вона ж має намір показати романтичні руїни й історичні рештки в тому вигляді, в якому сьогодні їх бачать усі цікаві і чулі до своєї історії. А тексти в розділи про замки автор хоче, щоб написали сучасні українські письменники, їх візії і рефлексії вона вважає наразі цікавими в модерновому контексті.
«Перший примірник «Битого шляху», як не парадоксально, придбав японський професор-архітектор, який вивчає історію дерев'яних церков, — повідомила автор під дахом затишної кав'ярні «Антресоль», — і я пообіцяла, що перші гроші ми проп'ємо. Отож я виконую свою обіцянку і запрошую разом відсвяткувати вихід книжки». А директор видавництва «Дуліби» Марина Гримич сказала, що книжка розходиться чудово, щодня дзвонять люди, які хочуть придбати. Що там того тисячного тиражу, тож варто подумати — чи чекати нагоди, чи вирушати в книгарню на спеціальні пошуки тієї України, яку ми всі любимо.