І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Осінь підсолодила сподівання
08.11.2005
До кінця тижня буряківники Хмельниччини зберуть останні солодкі корені.
На останніх гонах ведуть збирання цукрових буряків трудівники Хмельниччини. Селянам залишилося впорати трохи більше тисячі гектарів площі. З огляду на сприятливі погодні умови наприкінці тижня копачі, ймовірно, заглушать мотори.
Власне, дещо розтягнути солодку жнивну кампанію дозволили собі лише економічно сильніші, а отже, і технічно оснащеніші господарства. У посушливі вересень-жовтень, коли корінь набирав вагу, а при копанні лопав, завбачливі газди пригальмували темпи. А дочекавшись сякої-такої вологи в грунті й давши бурякам дійти до кращої кондиції, налягли на збирання. Слабеньким же колективам вибирати не доводилося. Отож використовували кожну сонячну днину, не сподіваючись на прихильність небесної канцелярії.
Як розповів «УМ» заступник голови облдержадміністрації Володимир Кирилюк, на переробні підприємства вже надійшло понад 900 тисяч тонн буряків. І хоча хмельниччани цьогоріч мали засіяну площу на п'ять тисяч гектарів меншу, ніж торік, завдяки вищій врожайності цю різницю суттєво перекрили. Загалом із кожного гектара отримано по 260 центнерів коренів, це — найкращий показник за останні шість років. На дев'яти цукрозаводах вироблено 90 тисяч тонн білого золота, що, знову ж таки, на 11 тисяч тонн більше минулорічного ужинку. Непогана й цукристість — 18—19 відсотків.
Ритмічно працюють і переробні підприємства, хоча обладнання їхнє майже на дві третини потребує заміни. Приклад перспективного мислення продемонстрували інвестори Вишнівчицького цукрозаводу. Тут встановили нову дифузію, електронні ваги, обладнали сучасний диспетчерський пункт та здійснили інші помітні кроки в модернізації. Відтак покращилися і якісні показники роботи підприємства.
Чітко визначилися зі стратегією роботи на Шепетівському, Старокостянтинівському, Волочиському, Красилівському цукрозаводах. Тамтешні колективи зосередилися на трьох складових забезпечення виробництва сировиною і вирощування буряків власними силами, базовими господарствами, іншими сільгосппідприємствами і фермерами. Це дозволить забезпечити ритмічну роботу впродовж усього переробного сезону.
У ці дні подоляни дбають і про майбутній урожай. Під цю технічну культуру вже впорано площу на 45 тисячах гектарів (планується 50 тис. га). Аграрії області виношують амбітну мету — отримати наступного року 110 тисяч тонн цукру.
