Учора народний депутат Валерій Лебедівський звернувся із заявою до Служби безпеки та Генеральної прокуратури щодо погроз фізичної розправи, які нібито надійшли до нього від одного з соратників Тимошенко Михайла Бродського. У ній член фракції «Нашої України» просить притягти екс-лідера «Яблука» до кримінальної відповідальності за 346-ю статтею Кримінального кодексу («Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча»).
Ситуація всередині Української республіканської партії «Собор», яка де-факто розкололася через різні бачення свого передвиборчого майбутнього, стає все більш критичною й абсурдною. Якщо раніше було незрозуміло, хто є головою партії, оскільки одна частина вважає таким «ющенківця» Анатолія Матвієнка, а інша – «тимошенківця» Левка Лук'яненка, то тепер не ясно ще й те, в кого з них на руках дійсна партійна печатка. Бо, як з'ясувалося, печаток існує дві. З цієї причини і «матвієнківці» і «лук'янівці» звернулися до правоохоронних органів, щоб ті розібралися й притягнули фальсифікаторів до кримінальної відповідальності. А якщо Анатолій Матвієнко не здасться й надалі зі своїми прихильниками наполягатиме на своїй правоті, опоненти з протилежного табору обіцяють відправити у правоохоронні органи ще й докази його фінансових оборудок, які він нібито чинив на посаді лідера «Собору» в попередні роки.
Сьоме листопада може стати повторенням того дня, коли праві відзначали річницю заснування Української повстанської армії і на столичному Майдані в бійках зійшлися «червоні» та «червоно-чорні». Наступного понеділка кілька політичних сил запланували відзначити 88-му річницю Жовтневої революції. Звичайно, на акції будуть ліві: відповідну заяву подала КПУ Симоненка, а ще, ймовірно, прийдуть однодумці з інших партій та молоді «козачки» від різних «Лівих ініціатив» та «Че Гевар».
Давненько у Верховній Раді не лунали сирени. Мабуть, ще з липня, коли парламент намагався розглянути закони, необхідні для вступу України до Світової організації торгівлі. І ось позавчора надвечір у сесійній залі знову потужно завили червоні (бо в руках комуністів) «ієрихонські труби». Плакат, який висів перед лівим крилом зали ще зранку, не залишав сумнівів у тому, що подати голос послідовників великого Леніна й значно меншого Симоненка змусило те саме питання. «Ні — СОТівській кабалі!» — повідомляв напис на розтяжці.
