Шоу триває

      Лише місяць із невеличким гаком минув із часу, коли телевізійна громадськість, затамувавши подих (вірити чи не вірити?), споглядала, як держсекретар Олег Рибачук, «б'ючи себе капцем у груди», запевняв про неприпустимість призначення «згори» президента НТКУ. За цей час кволої і сумної «нєпонятки» з деклараціями публічних обговорень і  розгляданнями (теж начебто публічними)  концепцій реорганізації Національної телекомпанії, які, швидше, скидалися на низку невдалих пародій таємної вечері, члени нової новиннєвої команди, хоч-не-хоч, узялися шукати варіанти подальшого працевлаштування. Прізвище нового президента НТКУ до останнього моменту (практично аж до «доленосної» 14-ї години 27 жовтня) було оповите звабливим серпанком таємничості. І попри легкий правець і зачудоване заціпеніння, «презентація» нового президента, хоч як це дивно, викликала й неабияке захоплення артистичністю нової влади. Адже лише в країнах колишнього СНД політику сприймають серйозно. Європейці ж укупі з американцями давно збагнули, що це — великий театр. З огляду на це куртуазні «па» українських політиків навколо першої телевізійної кнопки країни не лише тішать, а й надихають. Адже означають лише одне: нудьгувати нам не доведеться. Шоу триває!

      Проте триває і намотування на медіа-кулак субстанції невизначеного кольору і консистенції з умовною назвою «Суспільне мовлення». Те, що до парламентських виборів Україні воно не світить, було зрозуміло й немовлятам ще кілька місяців тому. Нині ж варіантів «тебешного» сценарію розвитку подій — не густо. Зрозуміло одне: Суспільне мовлення (за умови, що всі дискусії навколо нього — це не просто інсценізація свободи слова і перемоги демократії в Україні) в недалекiй перспективi не може бути створене на базі НТКУ, поки її президентом буде пан Докаленко. Бо хай там у чому запевняє нас Олег Рибачук, люди, які цікавляться телебаченням, не забули послідовного скепсису Віталія Докаленка стосовно самої ідеї створення у нас в країні СМ. Хоч на своїй «презентації» в іпостасі президента НТКУ він заявив, що таки має на меті побудову Суспільного мовлення на базі УТ-1. Якщо керівництво держави й пiдтримає прогресивну громадськість і створить умови для СМ на базі державної телерадіокомпанії, то це означає, що призначення Віталія Докаленка — тимчасове.

      Екс-віце-президент НТКУ і один із вчорашніх імовірних кандидатів на посаду президента цієї структури Андрій Шевченко якщо і має свої міркування на цю тему, то коментує ситуацію доволі обережно і дипломатично. Ще один колишній претендент на крісло президента телекомпанії, Олександр Ткаченко, взагалі відмовляється від коментарів. Принаймні поки що. Отримати коментар у Віталія Докаленка зараз практично неможливо. Поки залишки «стецьківської» команди продовжують «клепати» новини, стара «ентекаушна» гвардія займається своєю улюбленою справою: вистоює в черзі під дверима кабінету нового начальника. І цілком можливо, таки «вистоїть» бажане і заступить до виконання звичних перед парламентськими виборами обов'язків. Адже цілком можна припустити, що частина давніших працівників УТ-1, відомих своїм сентиментом до «темників», знайдуть із новим президентом спільну мову. Надто, якщо пригадати слова Віталія Докаленка із одного його інтерв'ю «Телекритиці», де він каже, що «рамки пристойності закінчуються тоді, коли людина вступає на факультет журналістики». Проте цитувати — невдячна справа. Сподіваємося, що пан Віталій, трохи оговтавшись у новому кріслі, особисто дасть відповіді на запитання «УМ». І хтозна, можливо, на той момент високий державний посадовець Віталій Докаленко вже не порушуватиме мовного законодавства і спілкуватиметься українською.

      А зараз медіа-майдан традиційно дає вам змогу почути різні точки зору щодо призначення президента НТКУ.

Тарас Стецьків,

екс-президент НТКУ:

      — Призначення Віталія Докаленка справді дещо несподіване і, на жаль, мало вмотивоване. Якби хоч існували аргументи, чому призначений не Андрій Шевченко і не Олександр Ткаченко! Але поки що Віктор Ющенко нічого громадськості не пояснив. Як на мене, у цьому призначенні існують як позитивні, так і негативні моменти. Позитивно те, що нарешті після півтора місяця безвладдя телекомпанія отримала керівника. Другий позитив, що у телевізійних колах Докаленка вважають нормальним фахівцем, тож, думаю, справу він «не запоре». Але мені прикро, що Віталій фактично не оприлюднив своєї концепції.

      Другим дивним для мене моментом, дивним і незручним насамперед як для патріота України, було те, що навіть свою «тронну промову» Віталій Докаленко провадив російською мовою. Все-таки, заступаючи на таку поважну державну посаду, можна було б вивчити державну мову. Та й, відверто кажучи, важко припустити, що він її не знає. Лишається лише сподіватися, що ця прикра обставина не призведе до перегляду політики на Першому національному, зокрема в сенсі стовідсотково україномовного блоку новин та й решти програмного наповнення.

      — Як відомо, Віталій Докаленко не надто підтримував ідею створення громадського телебачення, принаймні в найближчому майбутньому. Чи не означає його призначення, що цю ідею запхнуть у стару скриню?

      — Е-ех! Це означає, що ідею створення громадського телебачення відкладають на післявиборчий період.

      — Ваші прогнози щодо старого роздутого штату НТКУ: Докаленко скорочуватиме працівників чи працюватиме зі старими кадрами?

      — Мої прогнози такі, що Віталій змушений буде закінчити те, що я розпочав: скоротити значну кількість непродуктивних, зайвих кадрів. Звісно, якщо він хоче робити ефективне телебачення. Але я, однак, переконаний, що після парламентських виборів ідея створення Суспільного мовлення на базі УТ-1 реалізовуватиметься.

      — Медійники досі не певні, чи справді Андрій Шевченко подав заяву про звільнення з посади віце-президента НТКУ...

      — Подав. Стовідсотково подав. Чому б це раптом Андрій мав казати неправду перед мільйонами телеглядачів?

Сергій Шерін,

голова профспілки працівників культури НТКУ

(як стверджує пан Шерін, саме цей профком — один із трьох — найбільший у цій телекомпанії. — Авт.):

      — Я згоден із давнішими заявами Віталія Докаленка про передчасність розбудови в Україні громадського телебачення. Люди в Європі думають роками, чи воно їм потрібне, те телебачення, як його зробити, де взяти фінансування. Революційний порив у цій справі недоречний. Тут потрібно думати і діяти з розумом, а не рубати з плеча.

      — Які ваші прогнози стосовно долі УТ-1 з призначенням нового президента?

      — Ми ще з ним не працювали, не зустрічалися, але думаю, що це поміркована людина і, на відміну від Андрія Шевченка, він прислухається до нашої думки.

      — А як стосовно висновків телевізійних експертів, буцімто Президент Ющенко знехтував думкою громадських організацій, призначивши Докаленка на цю посаду?

      — Немає таких висновків. А призначати на посади того, кого він вважає за потрібне — це право Президента країни. Особисто ж ми, працівники НТКУ, протестували проти тієї команди, яка наробила у нас «дєлов». Запропоновану нами кандидатуру теж не призначили, але ми зовсім не проти Докаленка.

      — Вважаєте, що Віталій Докаленко не скорочуватиме роздутий штат НТКУ?

      — Ми ніколи не заперечували, що реорганізація і скорочення потрібні. Але це треба робити за законом: атестувати кожну людину, визначити продуктивність її праці і спокійно, за результатами рішення атестаційної комісії, провадити скорочення. А стосовно мови спілкування нового президента НТКУ, то мені однаково, якою мовою він із нами спілкуватиметься. Головне, щоб це була гарна людина і гарний фахівець. Державна мова — недержавна! Це надумана проблема.

Олександр Зирін,
ТБ-продюсер, режисер та оглядач:

      — Коментувати діяльність пана Докаленка можна тільки в тому випадку, коли професіонали та громадськість будуть чітко і зрозуміло поінформовані про програму дій нового президента НТКУ. На жаль, поки що ми маємо таку ж картину, як і за призначення попередніх керівників НТКУ — в тих чи інших кабінетах довго про щось говорили. Про що? Зрозуміло, що в цьому випадку йдеться і про створення громадського ТБ в Україні. Головне в телевізійній роботі не розмови на ту або іншу тему, головне — реалізація ідей в ефірі. Заміна декорацій у новинах, нова електронна графіка, дитячі обличчя, піонерські начитки і т. п. в зливі 10—15-хвилинних програмок в ефірі потужного загальнонаціонального мовника — це уже пройшли (тьфу-тьфу-тьфу, щоб не наврочити!). Хочу знати, що запропонує Докаленко? Всі фахівці цього хочуть...

      — Як на ваш погляд, «профспілкові пристрасті» на Першому каналі тепер стихнуть чи навпаки?

      — Усе залежатиме від чіткого усвідомлення членами всіх профспілок того, а що власне і в який спосіб пропонується будувати і над чим працювати в стінах НТКУ.

      Працювати члени всіх профспілок хочуть і можуть. І це радісно декларують. Почекаємо на оприлюднення чіткої програми дій нового керівництва НТКУ.

Андрій Шевченко,

екс-віце-президент НТКУ:

      — Ідея створення Суспільного мовлення — це значно ширше явище, ніж призначення президента НТКУ. Запевнення Олега Рибачука та й слова новопризначеного президента телекомпанії є свідченням того, що історія створення Суспільного мовлення тільки починається.

      — Дехто з телеекспертів досі сумніваються, що ти таки написав заяву про звільнення.

      — Заяву я написав того ж дня, коли був призначений президент НТКУ. Тобто як я собі вирішив, так і зробив. А призначати людину, яка здатна впоратися з тим завданням, яке стоїть зараз перед телекомпанією, — це справа Президента країни. Але суто по-людськи мені прикро, що у своєму рішенні Віктор Ющенко не сперся на публічний конкурс концепцій, який проводив його ж секретаріат.

      — Практично всіх, зокрема й російськомовних телевізійних експертів, м'яко кажучи, здивувало, що новопризначений президент державної телекомпанії звертався до колективу НТКУ недержавною мовою. Твій коментар.

      — Вважаю, що керівника такого рівня це характеризує не з найкращого боку. Але, знаючи Віталія досить давно, можу сказати, що він належить до тих людей, які не хочуть послуговуватися мовою, не будучи цілком упевненими, що знають ту мову досконало. Очевидно, Віталію й самому від цього не дуже комфортно, тож, думаю, його нова посада — це буде хороший привід заговорити українською.

      — Як бути з твоєю командою?

      — Масштабних «забігів» із НТКУ немає і, я певен, не буде. У нашій команді завжди цінували особистостей, тому цінним є індивідуальний вибір кожного. Знаю, що кілька людей таки написали заяви про звільнення. Але коли ми разом із Віталієм Докаленком прийшли на збори колективу новин, я сказав: «Залишайтеся, бо канал вартий того, щоб на ньому працювати». Хоча криза команди, звісно, є, але вона почалася ще до призначення Докаленка. Одна з причин цієї кризи — тривала відсутність керівника компанії. Тижні безвладдя далися взнаки, і багато людей вирішили залишати телекомпанію в будь-якому разі. Тому я порадив би Віталієві вибудувати зараз із чистого аркуша ту конструкцію в команді, яка буде працювати, і, переконаний, що люди, які хочуть працювати, які показують достойний рівень роботи, зможуть знайти на Першому каналі своє місце.

      — Віталій Докаленко пообіцяв, що не забиратиме з собою працівників із каналу «Тоніс», яким він керував ще тиждень тому. Наскільки ймовірно, що до співпраці будуть залучені старі кадри УТ-1, яких ви хотіли скорочувати?

      — Незалежно від того, хто став керівником телекомпанії, перед цією людиною стоїть завдання збудувати зараз ефективну структуру, що в ній немає місця неробам. Є лише фахівці, які розкривають свій талант на триста відсотків.

      — Маєш конкретні плани щодо нового місця роботи?

      — Плани є. Вже з позавчора я перебуваю в системі координат нових проектів. Єдине, що я можу напевно стверджувати, що Суспільне мовлення й далі залишається в системі моїх координат. Минулого тижня Олег Рибачук публічно запропонував працювати далі в робочій групі над Суспільним мовленням. Дуже велике бажання об'єднати зараз людей, які бачать в Україні СМ, і допомогти державному телебаченню перетворитися на громадське.

      — І все ж таки, заспокой мою душу, бо ніяк не можу оговтатися і збагнути логіку призначення президента НТКУ. Може, такий дивний компроміс покликаний примирити і заспокоїти телевізійників, причетних до функціонування «першої кнопки країни»?

      — Як на мене, спокій — це не те, що мусить зараз бути для нас на першому місці. І не лише тому, що найбільший спокій існує хіба що на цвинтарі, а тому, що телекомпанія лежить зараз у колосальній «розкарячці» і потребує не спокою, а дуже швидких змін.

      P.S. Вiталiй Докаленко призначив вiце-президентом НТКУ замiсть Андрiя Шевченка члена його команди Олега Панюту, який досi був ведучим новин. Андрiй, за даними   «УМ», займеться проектом EuroNews.