...І дерева Донбасу віддзеркалюватимуться у водах

03.11.2005

      У серпні Алчевськ відвідав Президент України, і серед іншого почув від міського керівництва слiзну розповідь про те, що навіть героям-металургам ніде помитися, бо немає в міста коштів на забезпечення найпростіших комунальних потреб городян. Однак, виявляється, дещо місцеві керманичі таки можуть зробити й без допомоги Центру. Наприклад, днями було оголошено, що вже в березні наступного року в Алчевську почне працювати завод з очищення так званих поверхневих вод.

      Тут слід згадати, що ще 8 місяців тому новою Луганською облдержадміністрацією було прийнято рішення про пріоритетність проблеми питної води в краї. Згодом, аж наприкінці вересня, й обласна рада (яка й досі жорстко контролюється твердими кучмістами) неохоче затвердила регіональну проблему «Чиста вода Луганщини». Однак чомусь найбільшого розголосу набули плани з очищення шахтних витоків. Власне, на цьому питанні й зачепилися обласні депутати. Та, виявляється, не менш масштабними намічені роботи з очищення звичайної прісної води, якої за бажання (і наявності коштів) можна накопичити в достатній кількості навіть у сухому донецькому степу.

      Як повідомили в облдержадміністрації, Алчевський завод буде першим, але не єдиним в області — їх планується збудувати аж сім: окрім цього міста, ще в Кіровську, Ровеньках, Краснодоні, Красному Лучі, Свердловську та Антрациті. Для Алчевська обладнання з очищення води в американської «Дженерал електрик» закупила «Східноукраїнська металургійна компанія» — на гроші, позичені в кредит у одного з американських же банків. Обладнання вже знаходиться на українських теренах, і як тільки у блока, що вже зводиться, з'явиться дах,—  почнеться його монтаж. Загальна потужність підприємства — 500 кубічних метрів чистої води за годину (до цього слід додати, що й від очищення шахтних вод ніхто не відмовляється — сьогоднішнє затишшя пов'язане з тривалим моніторингом результатів роботи Брянківської пілотної установки).

      Усе ж новий алчевський «водозавод» будується на кошти приватних підприємців — для злиденного міського бюджету він не є тягарем (скоріше навпаки). А от щодо дендропарку, який уже не перший рік створюється в місті, цього сказати не можна. Чесно кажучи, мені взагалі невідомо, за чиї гроші ведуться роботи, однак задум у будь-якому разі цікавий: зібрати в одному місці всі рослини Донецького регіону. Передбачається, що колекція стане наочним посібником для учнів та студентів, але для тих, хто з природою нашого краю знайомився не лише з вікна автомобіля чи потяга, очевидно, що вона матиме ще й величезну естетичну цінність.