Палац спорту: скільки разів платить скупий?
Публікація в «УМ» від 21 вересня «Пісня в штрафмайданчику» розставила чимало крапок над «і» у питанні нецільового використання головної критої спортивної арени України. Нагадаємо, що наприкінці того матеріалу питання було звернене вже не до «ворога» баскетболістів і хокеїстів — директора Палацу спорту Віктора Ткаченка, а до заступника голови Фонду держмайна Олександра Капцова та керівника Держкомспорту Валерія Борзова, які в 1992 році віддали цю споруду за «смішні гроші». Громадськість запитує, хто винен? Свого часу віце-прем'єр (тоді ще) Микола Томенко повідомляв «УМ», що домагатиметься відновлення справедливості, тобто повернення Палацу в спортивне лоно, через суди; вивчало «прихватизаційні» документи і профільне Міністерство. У багатьох склалося враження, що розв'язання проблеми полягає у передачі Палацу спорту в державне управління, тим більше що реприватизаційні настрої у суспільстві вельми популярні (хоча Палац спорту лише орендують). А тут ще й нове загострення: при тому, що під дахом головної критої арени тривають виставки й концерти, Федерація хокею Білорусі погрожує виключити київський «Сокіл» зі свого чемпіонату, якщо українська команда не проводитиме домашні матчі в Палаці спорту... Відтак «УМ» звернулася до директора ЗАТ «Палац спорту» Віктора Ткаченка насамперед із наміром «постояти за хокей», а ще — з'ясувати до кінця стан справ у «бухгалтерії» орендарів.