Федерація волейболу України надіслала лист у редакцію «УМ», в якому погляди автора цих рядків на ситуацію у вітчизняному волейболі пов'язуються з упередженістю або ж некомпетентністю. Що ж, давайте полемізувати. Почнемо з кінця: стосовно некомпетентності, то в цьому чомусь не виникало сумнівів на початку століття, коли «Україна молода» була єдиним всеукраїнським щоденним виданням, яке висвітлювало всi помiтнi події в українському волейболі. Ще тоді були підстави дивуватися, чому присутність ЗМІ на волейбольних заходах обмежувалася максимум трійцею журналістів, у тому числі вашим покірним слугою. А пояснення просте: «гора»-ФВУ не йде назустріч пресі-«Магомету». Відтак журналістам із часом набридло виявляти ініціативу зі свого боку. Закритість ФВУ відбила бажання постійно «переварювати» одні й ті самі «плюси» нашого волейболу — чітке проведення змагань у кількох лігах та розвиток дитячого спорту. Особливо якщо за поверховими рапортами криються очевидні недоліки.
Але спочатку — про хиби у нашій публікації, на які вказала ФВУ. Так, змушений визнати, що комерційний турнір відразу після провального чемпіонату Європи-2005 чекав не збірну України, а «Маркохім», тож це навряд чи розхолодило тренера Віктора Михальчука та кількох його підопічних, які в «синьо-жовтій» команді представляли маріупольський клуб. Проте і справжніх причин невдалого виступу в Італії ніхто ніде не називає. Що ж до опечатки у назві федерації (ФФУ замість ФВУ), то, прошу вибачення, до футболу нашому волейболу далеко. І буде ще далі, якщо не зміниться мислення керівників «м'яча над сіткою».
Рівень своєї компетентності довелося терміново підвищити, зателефонувавши президентові жіночого клубу «Хімволокно» (Черкаси) та керівникові Комісії президентів клубів Юрію Мрачковському. Саме його слова винесено в заголовок цієї статті, і, думаю, ніхто не сумнівається в обгрунтованості припущення фахівця, який за кілька років вивів маловідомий черкаський жіночий клуб у призери суперліги.
Пан Мрачковський розповідає: «Конгрес цього року довелося проводити двічі. Причин у нас для цього вистачало, бо вже стає поганою традицією, що у федерації можуть розглянути проблеми збірних без наставників цих команд. З-поміж 16 членів виконкому немає жодного тренера! Відразу зауважу, що, на мою думку, національні команди повинні очолювати звільнені від клубної роботи наставники. Лише так можна покласти край тривалим історіям із неприїздом черкаських дівчат до одеського тренера у збірну чи навпаки.
Що ж до вашого припущення про те, що цей сезон для українського волейболу буде найслабшим, то воно недалеке від істини. Адже цього року кожна жіноча команда втратила по 3-4 провідних гравці! Кажуть, що турнір вирівнявся, але, вибачте, не за рахунок того, що «низи» підтягнулися до лідерів, а навпаки. Ми пропонували запровадити віковий ценз, щоб обмежити відплив з України талантів, але конгрес ФВУ не підтримав цю пропозицію. Зрозуміло, чому: федерація за рахунок трансферів наповнює свій бюджет. Але чи працює бюджет ФВУ на розвиток волейболу, якщо з 2 мільйонів гривень близько 500 тисяч витрачається на діяльність апарату федерації у складі 13 чоловік?! Тому я й кажу, що з таким підходом у нас суперліга скоро може перетворитися на дитячу лігу, де гратимуть школярки. Тим більше що пропозиція нашої комісії — дозволяти переходи тим гравцям, які відіграли за один клуб три роки, — теж не пройшла (обмежили двома).
Є суттєві проблеми з організацією роботи суддів, делегатів, інспекторів. У якому ще ігровому виді спорту відрядження делегата на матч оплачує клуб, а не федерація? Хіба повинні нейтральні представники федерації відчувати «теплий прийом» господарів і до чого гіпотетично це призводить?
Щодо нашої команди, то в ній зараз грають переважно дівчата 1986 року народження і молодші. Тих, хто з «Хімволокном» досяг за три роки певних висот, ми відпустили прогресувати в інші клуби. Всі готуються до молодіжних ігор і, думаю, в такому чемпіонаті, як цей, де кожен може виграти в кожного, ми ще надолужимо своє».
Справді, те, що в нинішньому «омолодженому» чемпіонаті серед жіночих команд частіше траплятимуться несподівані результати, підтвердив і останній тур. Євпаторійська «Керкінітида», яка в попередньому турі виграла у віце-чемпіонок в Одесі, поступилася в обох домашніх матчах «Сіверськодончанці». Як і в радянські часи, затято протистоять одна одній запорізька та луганська школи жіночого волейболу. Утім це вже зовсім не той рівень. Цього разу «Орбіта» двома перемогами дала прощальний «залп» своєму тренеру Віктору Перебийнісу, який переїжджає у Сіверськодонецьк.
ТАБЛО
Чемпіонат України. Суперліга. Жінки. 4-й тур
«Керкінітида» — «Сіверськодончанка» — 1:3, 0:3
«Джинестра» — «Хімволокно» — 0:3, 0:3
«Орбіта-ЗДІА» — «Іскра-Педуніверситет» — 3:2, 3:2
«Круг» і «Галичанка» зіграють 5-6 листопада (через участь черкащанок у Кубку топ-команд).
Становище команд: «Джинестра» — 14, «Орбіта» — 12, «Круг» — 11 (6 матчів), «Галичанка» — 11 (6), «Сіверськодончанка», «Керкінітида», «Іскра» — 11, «Хімволокно» — 9.
P.S. Засновники одеського клубу встановили, що історично правильний правопис назви команди — саме «Джинестра», а не «Дженестра», як вважали досі.