Чемпіон без Кубка

28.10.2005

Ігор КОРОЛЬОВ

«Карпати» билися, наче леви. З поля виносять гірника Джуліуса Агахову. (Фото УНІАН.)

У 1314 році король Британії Едуард II заборонив футбол «як забаву, котра суперечить громадському спокою та призводить до розбрату з озлобленням». Про цю ж «гру з м'ячем», яка ще не мала вигляду сучасного футболу, сер Томас Еліот у книзі «Правитель» (1564 р.) теж висловився негативно: «Ця гра пробуджує у людей тваринну лють і пристрасть до руйнування». Не дивно, що й у теперішні часи «цивілізованого людства» принципове протистояння львівської та донецької футбольних команд вийшло за рамки звичайного матчу 1/8 фіналу Кубка України. Призабуті з часів виборчого періоду емоції та гнів, які позавчора спалахнули на трибунах стадіону «Україна», ще раз показали місце футболу в нашому суспільстві. Футбол ще більше роз’єднує опонентів. Водночас — запалює кожну зі сторін, а найбільше — ту, яка перемогла у важливому поєдинку.

Головна сенсація 1/8 національного Кубка — першолігові «Карпати» вибили з розіграшу чемпіона країни, «Шахтар».

Але спочатку слід відзвітувати про конфлікт навколо продажу прав на телетрансляцію матчу у Львові донецькій ТРК «Україна». Як уже знають читачі «УМ», представники «Карпат» виставили просто космічну ціну — 100 тисяч доларів. У результаті прихильники гірників залишилися без звичної для них «картинки», а львів’яни — без виторгу взагалі (хоча могли б зійтися принаймні на половині жаданої суми). Факт, що трансляції внутрішніх змагань у нас коштують до 10 тисяч у.о., а єврокубкові — до 70 тисяч. Відтак є підстави говорити про пряму образу представником першої ліги найзаможнішого вітчизняного клубу.

У «Шахтаря» ж сьогодні виникають проблеми, типові якраз для багатого клубу. У цей же день, до речі, програли у внутрішніх змаганнях і «Челсі» з «Реалом». Причина поразок спільна і зветься просто — «піжонство». А ще — не-вміння зібратися, зустрівши дуже серйозний опір.

Щоправда, «Шахтареві» до «аристократів» та «галактікос» ще далеко. Команда Ріната Ахметова має європейські амбіції, і позавчора гірники одержали повчальний урок з приводу необхідності мати у своєму розпорядженні два рівноцінні склади. Мірча Луческу залишив у Донецьку відпочивати основних творців перерваної переможної серії — Матузалема, Брандао, Елано, Срну, а також Маріку. Лише на заміну у Львові вийшов капітан Тимощук.

«Карпати» ж не нiяковiли перед іменитим суперником і вже в першому таймі мали нагоди відкрити рахунок. У другому господарів «на куражі» рятував голкіпер Богдан Шуст, а одна з багатьох контратак завершилася голом у виконанні галицього бразильця Роші Батисти. Відтак наставника «біло-зелених» Юрія Дячука-Ставицького можна привітати з днем народження... команди вищої ліги. У чемпіона можна відібрати очки по-різному, але «Карпати» перемогли не лише завдяки самопожертві (чи багатьом вона допомогла у вищій лізі?), а й чудовій організації гри та чіткому виконанню настанови на матч. Коли гарні тактичні навички демонструють 19—20-річні — Шмаков, Федорів, Фещук, Худобяк — це вже привід для оптимізму щодо долі українського футболу.

Мінімальну перемогу львів'ян важко назвати незакономірною. Якщо врівноважити незарахований гол у ворота гостей ударом у поперечину Жадсона, а сейв Шуткова — реакцією Шуста на удар Раца, то в підсумку залишиться якраз гол Батисти в епізоді, де львівський форвард просто більш натхненно пішов на м'яч, ніж захисник «Шахтаря» Гюбшман.

Усе логічно, тим більше, що для одного з лідерів першої ліги це був «матч року», тоді як для чемпіона країни поєдинок залишився одним iз багатьох важливих матчів. Додамо, що в Кубку України гірники вже традиційно поступаються «Карпатам» на їхньому полі з одним і тим самим рахунком — 0:1 (було це в сезонах 1998/99 та 2001/02). Тепер, думаю, багато хто захоче побачити фінал «Карпати» — «Динамо».

Що ж до «помаранчево-чорних», то одне з трьох завдань на сезон вони не виконали. Водночас, вилетівши з Кубка України, «Шахтар» отримав дивіденди «на перспективу». Адже «обкатав» у «бойових умовах» найближчий резерв. «Якби ті футболісти, які були на полі, грали й рухалися з перших хвилин так, як в останні 15 хвилин, то результат був би іншим», — ці слова Мірчі Луческу слід розцінювати як директиву для тих, хто мріє потрапити в «основу» «Шахтаря» у майбутньому. Хоча, ясна річ, програвати завжди прикро. І вдвічі прикріше — коли потрапляєш під шквал образливих вигуків і пластикових пляшок, кинутих господарями з трибун. Потерпали таким чином і футболісти, і фанати гірників у відведеному для них секторі на стадіоні «Україна». Так що «Карпатам» ще потрібно буде розкошелитися на суттєвий штраф за таку поведінку своїх уболівальників.

У цей же день ще один львів'янин — Мирон Маркевич — також був близьким до «зняття скальпу» з «гранда». На НСК «Олімпійський» у Києві «Динамо» приймало харківський «Металіст», і в Анатолія Дем'яненка виявилася та сама проблема, що й у його донецького колеги, — «другий ешелон» команди з великою натугою грав проти значно менш класного суперника. Позитивного результату кияни досягли завдяки успішній заміні, коли Артем Мілевський зміг утілити свою мотивацію у влучний удар. Слід відзначити, що харків'яни не грали у суто захисний футбол, влаштувавши серйозну перевірку молодому голкіперу «Динамо» Рибці.

На цій стадії Кубка несподіванок більше не було. Програш «Дніпра» «Ворсклі» пояснюється з огляду на психологічний стан команди. А тут ще й єдиний із конструктивних гравців, що залишилися — Назаренко, зазнав травми. Повернення у склад Рикуна не дало результату через проблеми Олександра з фізпідготовкою.