Про одну з найменших за територією та населенням країн Африки — Свазіленд, — затиснуте в територію Південно-Африканської Республіки гірське вкраплення, яке на сході межує з Мозамбіком, завжди пам'ятають хіба що філателісти — завдяки чудовим маркам . А світові інформагенції згадують щороку в серпні-вересні у розділах «Дивина» завдяки екзотичному ритуалу: параду тисяч незайманих дівчат, під час якого король Свазіленду обирає собі чергову «наречену». Свазіленд за державним устроєм є єдиною на цей час абсолютною монархією в Африцi, а 37-річний король Мсваті ІІІ — єдиним абсолютним монархом на Чорному континенті.
Держава iменi короля
Свазіленд є тією унікальною країною, яка отримала назву не від найбільшої ріки, гори чи племені, яке її населяє, а від імені свого короля. Місцеві вожді ще з початку XVIII століття, щоб підняти свій статус в очах англійських та інших колонізаторів, почали називати себе королями. Найбільше місцеве плем'я Нгуні-Дламіні стало називати себе Ема Сваті — від імені обраного 1840 року короля Мсваті ІІ. 1903 року, коли ця територія стала протекторатом Великої Британії, назва трансформувалася у Свазіленд (земля Сваті). Країна здобула незалежність 6 вересня 1968 року.
Свазіленд є моноетнічною країною, переважна більшість населення якої належить до одного племені. Офіційними мовами є свазі та англійська. Офіційна релігія — християнство зі значними домішками африканських культів. Середня тривалість життя чоловіків — 32 роки, жінок — 33 роки. Столиця — Мбабене. Економічно країна майже повністю залежить від Південно-Африканської Республіки, яка є головним імпортером свазілендської продукції (цукор, деревина, мінерали), а 90 відсотків імпорту Свазіленду також походить із ПАР.
Мсваті ІІІ був коронований 1986 року, через 4 роки по смерті батька. У Свазіленді діючий король відомий також під іменем Нгвеяма (Лев), а його мати має офіційний титул Ндловуказі (Велика Слониха). Мсваті зазвичай з'являється перед публікою у традиційному африканському вбранні, навіть приймає у ньому високі закордонні делегації, зокрема нещодавно — спадкоємця трону Великої Британії принца Чарльза.
Батько теперішнього короля Свазіленду — Собхуза ІІ — правив країною 61 рік і помер у віці 82 років. Собхуза ІІ 1973 року відмінив у країні Конституцію та заборонив усі політичні партії, хоча попередньо привів Свазіленд до незалежності саме вiн. Мсваті ІІІ, у свою чергу, наклав заборону на діяльність профспілок. Цього року він запровадив нову Конституцію, якою ще більше зацементував свою владу та продовжив заборону на діяльність політичних партій. Уряд жорстко контролює всі друковані ЗМІ, телебачення та радіо, за винятком християнських радіостанцій.
Розкіш на тлі бідності
У лютому король Мсваті придбав для своїх дружин 10 новеньких розкішних автомобілів BMW серії 5. Свазілендські ЗМІ повідомили, що це коштувало йому 820 тисяч доларів. Світові ЗМІ згадують про короля також переважно у зв'язку з його розкішним життям. Адже він обдарував дружин відносно «дешевими тачками» за якісь 82 тисячі доларів кожна, а собі потому придбав чергову, значно розкішнішу «цяцьку» «Майбах» за півмільйона. Вона обладнана телевізором, DVD-програвачем, круговою аудіосистемою з 21 динаміком, холодильником та срібними нішами для охолодженого шампанського.
Впродовж кількох останніх років парламент на вимогу короля виплатив йому 15 млн. доларів на будівництво палаців для дружин, а 2003 року — 45 млн. доларів на придбання у канадської фірми «Бомбардьєр» приватного розкішного літака. Від придбання літака довелося відмовитися під тиском Міжнародного валютного фонду, який погрожував за таке марнотратство розірвати співпрацю зі Свазілендом. На святкування двох своїх днів народження, які відбувалися 19 квітня на Національному футбольному стадіоні «Манціні» за участю десяти тисяч гостей, король витратив кожного разу по 600 тисяч доларів.
І вся ця розкіш — на тлі жалюгідного існування 1,1 млн. мешканців Свазіленду, де рівень безробіття серед дорослого населення становить 40 відсотків, а 70 відсотків намагаються виживати менш ніж за один долар на день.
Вдаримо по СНІДу забороною сексу
На додаток до всіх бід у Свазіленді найвищий у світі рівень захворюваності на СНІД: 40 відсотків населення є ВІЛ-інфікованими. З вікової групи свазілендців 15-19 років ВІЛ-інфікованими є 29 відсотків. І найстрашніше — 42 відсотки вагітних жінок є носіями вірусу СНІДу. Більше 50 тисяч мешканців цього крихітного королівства вже померли від СНІДу.
Щоб хоч якось призупинити епідемію, 2001 року король відродив стару традицію під назвою «умчвошо», за якою дівчатам забороняється мати сексуальні зв'язки до 18 років.Всі незаймані дівчата повинні носити вовняні китички з жовтими та блакитними стрічками. Якщо дівчина зберігає невинність і після 18 років, то вона вже носить стрічки червоного та чорного кольору. В рамках закону про заборону на секс дівчатам до 19 років також заборонялося одягати штани. Особи, які порушували заборону на секс, каралися штрафом в одну корову або її вартість у грошовому еквіваленті — 1300 емалангені (108 доларів).
В містах дівчата носять китиці й стрічки рідко, але в сільській місцевості це є майже обов'язок, оскільки нагляд здійснюють місцеві вожді племен. Вони мають із цього матеріальну вигоду. Якщо чоловік освідчується дівчині й просить стати його дружиною, то вона скидає китиці та стрічки перед його домом. Відповідно, наречений має внести до місцевого бюджету штраф у розмірі однієї корови.
Заборона на сексуальні контакти дівчатам, молодшим за 18 років, запроваджувалася терміном на п'ять років. Але король скасував її на рік раніше визначеного терміну, в серпні цього року. І на те було кілька причин. Частина дівчат пишалася китичками як символом своєї незайманості, але більшість усе ж вважала цю традицію старомодною та принизливою для сучасної жінки. Дівчата з китичками на вулицях наштовхувалися на глузування хлопців. Тож скасування заборони на сексуальні контакти в серпні цього року вилилося у всенародне свято з алкогольними та сексуальними оргіями.
Півень у курятнику незайманих
Утім король відмінив заборону на секс не з поваги до почуттів тих, кого вона стосувалася, а, ймовірно, з власних егоїстичних інтересів. Після символічного спалення гір складених iз тисяч вовняних китиць, перед палацом королеви-матері в день відміни заборони, 24 серпня, дівчата ще й відспівали хором: «Нарешті ми можемо займатися сексом».
А на світанку 25 серпня відбулася інша таємна церемонія. Більше 30 тисяч свазілендських незайманих віком від 14 до 20 років на національному стадіоні країни пiшли у великий колективний танець з оголеними грудьми, у самих лише коротких спідничках на стегнах. Глядачами цього дійства були королева-мати та Мсваті ІІІ, присутність інших чоловіків була суворо заборонена.
Під час цієї традиційної церемонії під назвою Умхланга (Очеретяний танець), яка відбувається щороку наприкінці серпня чи на початку вересня, монарх мав обрати собі чергову наречену. Більшість дівчат мріє стати нареченою (а можливо, і дружиною короля), оскільки такий статус гарантує безбідне життя у палацах, з розкішними машинами та стільниковими телефонами. Подейкують, що король запровадив чотири роки тому заборону на секс з метою мати до вибору побільше незайманих (і не хворих на СНІД) дівчат: якщо в роки до «сексуального сухого закону» на церемонії Очеретяного танцю щороку з'являлися від трьох до п'яти тисяч дівчат, то цього року кількість кандидаток у наречені перевалила за 30 тисяч. Кожна з тих, хто витанцьовував майже оголеною перед королем, пройшла обстеження у лікаря та отримала відповідний сертифікат про незайманість та стан здоров'я.
Запровадження у вересні 2001 року заборони на секс для дівчат молодше 18 років викликало в країні багато суперечок. Адже король нині вже має 12 дружин, з якими проводить не лише милі розмови, про що свідчать 27 дітей від них. З останньою дружиною, 16-річною Нотандою Дубе, володаркою здобутого на національному конкурсі краси титулу «Міс підлітків», він узяв шлюб у червні цього року, коли вона вже була вагітною. Нотандою дуже «поталанило», бо з дружиною № 11, 21-річною Ноліквою Нтентесою, король одружився за пару тижнів до цього, хоча вибрав її під час ритуалу Очеретяного танцю ще три роки тому. Увесь цей час вона очікувала в статусі нареченої на рятівну вагітність. Ще кілька дівчат перебувають при королі у статусі нареченої.
Наречена має шанс стати дружиною лише після того, коли завагітніє від короля. Тож король сам активно порушував заборону на статеві зв'язки з неповнолітніми. Щоправда, за кожне порушення впродовж цих чотирьох років «сухого закону» він справно платив до державної скарбниці штраф у розмірі однієї корови. Перший штраф король заплатив уже через два місяці після запровадження заборони на секс, оскільки він тоді взяв своєю дев'ятою дружиною 17-річну дівчину.
Після згаданого колективного танцювального стриптизу на національному стадіоні король мав рівно місяць на роздуми і 26 вересня оголосив, що його черговою обранкою стала 17-річна Фінділа Нкамбуле. Чергова наречена є молодшою від найстаршої доньки короля, принцеси Сіханьїзо, якій у вересні виповнилося 18 років. Принцеса навчається у Лондоні. Вона повернулася на батьківщину на цьогорічні літні канікули з китичками та жовто-блакитними стрічками і заявила, що дуже пишається цією традицією своєї країни.
Як обрати спадкоємця трону?
Попередній король Собхуза ІІ упродовж 61 року правління встиг нажити більше 70 дружин та понад 200 дітей від них. Він не пам'ятав імен усіх дружин, не кажучи вже про дітей. Тож як за такої кількості претендентів обирається один спадкоємець трону?
Король Свазіленду не має права обирати свого спадкоємця. Це робить Королівська рада (складається із членів королівської родини) після смерті монарха. Вона здійснює свій вибір за кількома критеріями: статус матері майбутнього короля, оскільки Велика Слониха править разом зі своїм сином Левом, її приналежність до одного з провідних родів країни, але в жодному випадку вона не повинна належати до королівської династії Дламіні, яка перебуває на престолі більше 300 років, — щоб не відбувалося кровозмішення.
Королева-мати також повинна мати лише одного сина. Він не повинен бути одруженим. Якщо у котроїсь удови короля двоє або більше синів, то вона автоматично виключається з конкуренток на посаду Великої Слонихи.
Той, кого обирають королем, отримує також назву Нкосі Дламіні (Об'єднуючий Дламіні). І це дуже цікавий момент, оскільки король щороку під час церемонії Очеретяного танцю насправді вибирає собі чергову дружину не з тисяч дівчат, а з дуже обмеженої кількості тих, які належать до кращих родин країни. Шляхом родичання з ними він зміцнює свою королівську позицію. При цьому встановлено чітку послідовність, з якого роду повинна походити дружина № 1 і всі наступні. Більше того, перших двох для короля вибирають національні радники. На цих двох жінок покладаються особливі обов'язки при проведенні королівських та державних ритуалів, а їхні сини не мають права претендувати на трон. Перша з дружин повинна походити з клану Мацебула, а друга — з клану Моца.
Мсваті ІІІ народився від шлюбу з однією з більш пізніх із 70 дружин Собхузи ІІ. Він був 67-м сином короля. Можливо, що у виборі Мсватi на трон свою роль відіграло те, що після народження 19 квітня 1968 року хлопцю дали ім'я Махосетве (Король Народів).
Також встановлено чіткий баланс влади між королем та королевою-матір'ю, оскільки вони правлять спільно. Нгвеньяма (Лев) репрезентує суворість, яка уособлюється громом, а Ндловуказі (Велика Слониха) — м'якість, яка уособлюється водою. Лев і Велика Слониха радяться при прийнятті більшості важливих державних чи родинних рішень. Мати бере активну участь у виборі чергової нареченої для сина. Королева-мати є регентшею, якщо обирають неповнолітнього короля.
Секс-король
Мсваті ІІІ вважають так само пихатим, зарозумілим та егоїстичним, як і його попередників у ХІХ століттi — королів Мсваті І та Мсваті ІІ. Він запевняє, що від державних справ у нього розпочинається стрес. Тому він віддає перевагу розслабляючому сексу перед державними та політичними справами. Мсваті ІІІ має більше 200 братів і сестер і має обов'язок турбуватися про них, зокрема, i фінансово. Щоб якось виправдати утримання такої кількості трутнів на шиї народу, окремим чоловічим представникам родини вигадано державні посади. Хоча офіційно вони утримуються за рахунок доходів належній королю компанії «Тібійо Така Нгване», яку заснував ще батько діючого короля Собхуза ІІ, турбуючись про своє потомство. Один з братів Мсваті є найближчим до короля, тому має титул Головного принца і посаду радника короля. Саме йому належить «золота» порада королю: «Нашим головним завданням є те, щоб король за один раз не брав до голови більше однієї думки і завжди концентрувався саме на ній. Він не повинен змішувати родинні справи з державними, оскільки це може викликати у нього стрес, як це вже не раз траплялося».