На три роки працівники вітчизняних азбестоцементних підприємств стануть учасниками довгострокового медичного дослідження, яке розпочав Інститут медицини праці України. Уже зараз медичні бригади працюють на відповідних підприємствах Києва, а потім перебазуються до Івано-Франківська, а далі — й інших міст. Завдяки цьому дослідженню Україна дасть власну відповідь на питання, що уже впродовж 25 років дискутується в світі. Тобто чи є шкідливими вироби із природного мінералу — хризотил-азбесту. Нас ця продукція оточує майже всюди. Це шиферні дахи (близько 90 відсотків покрівель в Україні — під шифером), труби, кахлі, гальмівні колодки в атомобілях. Тим не менше в ЄС вироби з цього мінералу заборонені Роттердамскою конвенцією, оскільки хризотил-азбест записали до списку канцерогенів. «Але чіпси, солона риба, алкоголь — теж канцерогени, — каже голова Українського хризотилового об'єднання Олександр Сєркін. — Бітум, наприклад, — найканцерогеннiша речовина. То чому б нам не заборонити асфальт?»
Слід додати, що під назвою «азбест» існують дві групи мінералів — хризотил і амфібол. Останній є особливо небезпечним і в повоєнні роки широко використовувався в Європі, що викликало хвилю небезпечних захворювань (амфібол фактично не виводиться із легень). Його заборона заодно кинула тінь і на хризотил, який використовується в будівництві 115 років і визнаний токсикологічними лабораторіями Швейцарії, Німеччини і США найбезпечнішим серед аналогічних матеріалів.
«Ми розпочали власні грунтовні дослідження цього мінералу, щоб переконатися: хризотил-азбест не загрожує здоров'ю за умови використання «під контролем», тобто при дотриманні правил техніки безпеки», — вважає Юрій Кундієв, директор Інституту медицини праці АМН України. За його словами, за кілька років медиками буде проведено колосальну роботу: обстежено усіх робітників підприємств галузі, вивчено умови їхньої праці, а також проаналізовано історії хвороби тих робітників, які останні 15 років трудилися на цих підприємствах. Працюватимуть українські медики спільно з російськими колегами, які проводять аналогічне дослідження в місті Азбест (саме там у 1885 році відкрито найбільше природне родовище цього мінералу).
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
