Недостатність ниркова чи... професійна?

27.10.2005

      За версією Всеукраїнського об'єднання «Молодь — надія України», життя двох пацієнтів лікарні, які померли від ниркової недостатності, лежить на совісті чиновників, які не подбали про своєчасну закупівлю обладнання і витратних матеріалів, необхідних для проведення гемодіалізу (специфічного очищення крові). Лідер об'єднання Вадим Гладчук навіть персоніфікував винуватців трагедії: закупівлю матеріалів, мовляв, саботують урядовці Мінекономіки. І застеріг: родичі помираючих можуть влаштувати перед Кабміном наметове містечко, якщо влада й надалі «не помічатиме» халатності чиновників, яких не обходить здоров'я їхніх співгромадян.

      Ситуацію погодився прокоментувати головний лікар Запорізької обласної клінічної лікарні Віктор Якименко. Він запевнив кореспондента «УМ», що наразі немає жодних проблем iз гемодіалізом! Водночас пан Якименко визнав факт смерті пацієнтів у профільному відділенні: «Двоє дійсно померло, однак летальність ніяк не пов'язана з гемодіалізом. Люди з важкою формою патології мали супутні захворювання».

      Обережнішою у висновках була завідувачка відділенням гемодіалізу Світлана Корнєєва: «Я б не пов'язувала ці випадки з нирковою недостатністю». Фахівець не заперечує, що забезпечення специфічного відділення далеке від оптимального: «Намагаємося брати усіх пацієнтів. Що маємо, те й ділимо поміж хворими. Потрібно ж, аби хворі бодай тричі на тиждень по кілька годин користувалися апаратом «штучна нирка». Який маємо відсоток фінансування? Не знаю, все коригують без мене. Та й, зрештою, медик я, а не бухгалтер».

      Як констатує Міністерство охорони здоров'я, в наданні допомоги хворим на хронічну ниркову недостатність Україні похвалитися нічим: діалізну терапію одержують на території всієї країни близько двох тисяч пацієнтів (40 пацієнтів на 1 мільйон населення), тоді як в Європі цей показник сягає 600—800 пацієнтів на 1 мільйон населення, у США — 1500, в Японії — 1700. Було б наївно думати, що в інших країнах більше людей потерпає від пригнічення функції нирки, ніж у нас — просто в нас набагато менше людей отримують вкрай необхідну допомогу. І не в останню чергу — через високу ціну препаратів, які входять до гемодіалізного розчину (вартість лікування одного українця на рік складає приблизно 80 тисяч гривень).

      Здавалося б, куди вже гірше... Втім у квітні цього року люди, чиє житття повністю залежало від регулярності процедур, потрапили у ще більшу скруту, ніж було до того: гроші на закупiвлю препаратів для гемодіалізу до лікарні більше не надходили, а старі запаси невпинно танули... Проблема виникла після того, як був проведений тендер на постачання обласній клініці усього необхідного для проведення гемодіалізу 130 хворим. Закрите акціонерне товариство «Бакмед», яке претендувало на державне замовлення у сумі 1 мільйон 800 тисяч гривень, опротестувало результати торгів, і 9 квітня 2005 року Міністерство економіки їх скасувало. Однак півтори тисячі процедур гемодіалізу щомісяця ніхто відмінити не міг! Ясна річ, що не обійшлося без перебоїв. Хоча головний лікар облклініки пан Якименко запевняє, що «брали товар у постачальників у борг — тільки б 14 діалізних місць функціонували постійно».

      «Гримнуло» влітку, коли померло двоє пацієнтів. Вірогідно, саме цей трагічний факт і пришвидшив проведення повторного тендера, хоча медики й стверджують, що хворих звели в могилу супутні захворюваня. «20 жовтня ми провели повторні, вже успішні торги, — розповів пан Якименко. — Маємо переможця. І кошти з обласного бюджету за соціальною програмою виділено. З часом і сучасніше обладнання придбаємо»... Начебто все гаразд, але чому ж між «скандальним» і «успішним» тендерами пролягла така часова прірва? На жаль, це запитання нам так і не вдалося з'ясувати.

 

ДОВІДКА «УМ»

      Хронічна ниркова недостатність — це ситуація, коли з якихось причин (спадковість, операційне втручання, тяжке захворювання або його ускладнення) функція нирок згасає: коли не повністю, а коли й «до нуля». Таким чином, у хворої людини «ламається» природний фільтр, який очищує кров від надлишку солей та води, азотистих шлаків, продуктів розпаду багатьох ліків та отруйних речовин. Токсини, які не виводяться з організму, поступово накопичуються в крові та тканинах, що відчутно б'є по самопочуттю хворого. Людині з «мертвими» нирками може домогти тільки пересадка здорового органу або використання так званої штучної нирки — апарату, який застосовується для гемодіалізу. Він пропускає кров пацієнта через спеціальні фільтри і очищає її від токсинів та продуктів азотистого обміну. Не дуже приємна процедура триває протягом чотирьох-п'яти годин, і її треба проводити приблизно тричі на тиждень. І так до моменту, поки пацієнтові не буде зроблено трансплантацію органу, оскільки в усіх цивілізованих країнах діалізне лікування — це лише період очікування, підготовка людини до пересадки нирки.

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>