Думаю, що учасники різноманітних ралі не будуть ображатися на очевидне твердження: кільцеві перегони значно видовищніший й популярніший у світі, аніж в Україні. У нас через відсутність певної кількості «кілець» національні чемпіонати тривалий час не проводилися. Утім прихильників таких перегонів в Україні не поменшало, тож пошуки виходу з кризи були не марними. На занедбаному автодромі «Чайка» підготували «мале кільце», крім того, було розроблено положення про тимчасові траси. Зокрема, перший етап чемпіонату свого часу відбувся на території НСК «Олімпійський» — гонщики їздили по дистанції, влаштованій навколо чаші стадіону.
Водночас слід зауважити, що під чемпіонат України з самого початку було закладено «бомбу вповільненої дії». І пов'язано це з тим, що автодром «Чайка» на сьогодні у нас єдиний і неповторний, тобто за визначенням — монополіст. Наступна суперечність випливає з першої: директор «Чайки» — без перебільшення, видатний гонщик Леонід Протасов, — є водночас головою династії, представники якої змагаються за перемогу у вітчизняній першості. І кажуть же: якщо на сцені висить рушниця — вона рано чи пізно має вистрелити. Тому не дивно, що відродження «кільця» в Україні завершилося таким собі скандалом, пов’язаним з організацією автоперегонів.
Щоб летіла Ірина «Чайкою»...
Під час шостого етапу чемпіонату країни Леонід Протасов використав своє посадове становище директора автодрому та авторитет багаторазового чемпіона України й СРСР, щоб його доньку Ірину допустили до старту, на який вона... запізнилася. До речі, Протасова-молодша лідирувала у загальному заліку, і можна було б радіти з такого унікального явища, як жінка — чемпіон України в «чоловічому» виді спорту. Але ж усе повинно відбуватися згідно з регламентом й усталеними правилами. Утім на «скандальному» етапі Ірина фінішувала четвертою, а виграв цей відрізок Сергій Малік, який скоротив відстань від Протасової у загальному заліку. Попереду був останній — сьомий — етап, який мав відбутися 15 жовтня на «Чайці». Уболівальники очікували захоплюючої боротьби за нагороди у класі Е-8, однак поінформовані професіонали висловлювали побоювання: «А ви впевнені, що завершальний етап відбудеться?». Наче у воду дивилися.
Коли до затвердженої дати проведення етапу залишалося кілька днів, Леонід Протасов надіслав у Київський міський автомотоклуб (КМАМК, очолюваний Маліком) листа. У ньому йшлося про таке: «Якщо до 10 жовтня підприємство «Автодром «Чайка» не отримає необхідних документів стосовно траси для проведення кільцевих перегонів, а саме — ліцензії, досьє на трасу та плану безпеки, а також обов'язкових документів, згідно з постановою Кабінету Міністрів №2025, даний об'єкт 13—15 жовтня буде задіяний для організації іншого заходу».
Тут виникає, мяко кажучи, суперечність. Адже «обов'язкові документи», про які йдеться у згаданій постанові Кабміну, має готувати сам власник траси. З огляду на їх відсутність останній етап чемпіонату довелося перенести у Рівне на 22 жовтня. Заключні перегони відбулися, однак ще одним листом на адресу Сергія Маліка Леонід Протасов переконує, що результати рівненського етапу не можуть бути включені у залік чемпіонату України на «Кубок ТНК-Бі-Пі». Як аргументи — статті Національного спортивного кодексу Автомобільної федерації та положення Загальних вимог до всіх чемпіонатів.
Тут слід зауважити, що на керування автоспортом у нашій країні претендують Федерація автоспорту (ФАУ) та Товариство сприяння обороні України (ТСОУ) — бюджетна організація, якій належить «Чайка». ТСОУ за нагоди використовує застарілі нормативи, тоді як ФАУ користується міжнародними та національними спортивними кодексами. Сергій Малік тепер каже, що дав маху, коли покладався на «джентльменські домовленості» з Протасовим-старшим. Керівник КМАМК каже, що директор «Чайки» «кидав» людей уже не раз. Але тепер Малік поступатися не хоче й заявляє, що піде хоч у судові інстанції, хоч у секретаріат Президента. А взагалі, відтепер організатори «кільця», до яких належить і Малік, матимуть із «господарями» трас лише контракти.
Гонки на Рівному місці без участі «бойкотувальників»
Зауважимо, що відродження кільцевих перегонів у чотирьох класах відбулося завдяки спільному проекту КМАМК і компанії «ТНК-Україна». Роль «Чайки» полягає в тому, що вона надає автодром за гроші організаторів і виставляє на змагання свою команду (Леонід Протасов, Юрій Протасов, Ірина Протасова, Андрій Круглик, Ігор Круглик). Заради об'єктивності зауважимо, що без цих молодих і талановитих гонщиків, яких зібрав Протасов-старший, чемпіонат України виглядав би неповноцінним. І те, що вони не приїхали у Рівне, свідчить лише про їхнє бажання перемогти в загальному заліку, що превалює над прагненням відродити «кільце» в Україні взагалі.
Що ж до рівненського етапу, то він відбувся на тимчасовій трасі аеродрому завдяки титанічній праці Сергія Пелешка (кільцевого й трекового гонщика, а ще — організатора) та рівненського автоклубу. Конфлікт Малік—Протасов ніяк не вплинув на бажання більшості пілотів стартувати на останньому відрізку. Фактично саме в Рівному визначалися чемпіони у класах Е8 (спортивні авто з об'ємом двигуна до 1600 куб. см) та Е9 (до 2000 куб. см). За відсутності основних конкурентів із табору Протасова Сергій Малік приїхав першим у класі машин Е-8 і переміг тут у неофiцiйному загальному заліку, тоді як в Ірини Протасової — 52,5 очка і друге місце. Неважко підрахувати, що навіть друге місце у Рівному (15 очок) могло б принести Ірині абсолютну перемогу, але її батько вирішив інакше.
Леонід Протасов позбавив титулів також себе й Андрія Круглика. Адже в Рівному Олег Джулай переміг у класі Е9 і відтак у чемпіонаті України на «Кубок ТНК»; в його активі 65,5 очка. Андрій Круглик залишився з 60 пунктами, Протасов-старший — із 55.
Варто додати, що ще раніше Олексій Варавін достроково переміг у «Формулі-1600», а Юрій Протасов — у класі машин Е12 (понад 2000 куб. см).
Усі учасники змагань були викупані у шампанському і не приховували оптимізму щодо наступного сезону. До речі, у 2006-му кількість етапів буде збільшено і, враховуючи досвід цього року, варто частіше шукати альтернативи «Чайці».
Після завершення змагань їх директор Олександр Андрiянов не приховував задоволення організаторами, які спромоглися підготувати трасу у відповідності до всіх вимог щодо «тимчасових трас».
Сергій Пелешок зізнається: «Було дуже важко. Сергій Малік зазначив, що я — ненормальний, бо зміг організувати етап у таких екстремальних умовах. Довелося заручатися підтримкою міської влади, розконсервувати аеродромну трасу, привести до ладу не лише полотно, а й документацію, яка забезпечує проведення змагань на цьому «режимному» об'єкті. Поклали асфальтове покриття, забезпечили безпеку «кільця», і комісія ФАУ прийняла трасу. Приємно, що фінал відбувся у Рівному — давньому центрі автомотоспорту».