Спершу ці наміри здавалися цілком благородними, і втіленню їх у життя начебто ніщо не загрожувало. Більше того, вже й сесія обласної ради народних депутатів дала офіційне «добро» на комплексне будівництво індивідуального житла котеджного типу на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району. Щоправда, скромно зазначалося, що ці землі фактично зайняті Дніпропетровським лісгоспом. Саме така «ремарка» й викликала непідробний інтерес у місцевих журналістів. Вони здійняли такий лемент, що голова обласної ради Микола Швець найактивнішу репортерку на своїй черговій прес-конференції привселюдно «пропісочив» за надмірну прискіпливість, з якою вона ставила керівникам різних інстанцій одне й те саме запитання стосовно вищезгаданої лісової території. Однак такий гнів з боку першої особи лише підлив смальцю до вогню.
Зрештою обласна рада вивезла журналістів на скандальну територію. Однак безпосередньо на місці «акули» нахапали ще більше вельми цікавих фактів. Зокрема, директор Дніпропетровського державного підприємства «Лісове господарство» Григорій Думінський заявив, що ці землі не виведені з заповідної зони. Отож наміри забудови обростали ще більшою скандальністю. До того ж пан Думінський засвідчив, що у цей уже сорокарічний ліс держава вклала не менше півтора мільйона гривень.
Представник однієї з компаній, яка замахнулася на будівництво, певна річ, переконував у протилежному. За його словами, вони мали намір збудувати понад двісті котеджів на площі близько 30 гектарів. Окрім того, паралельно зобов'язалися надати Кіровській селищній раді матеріальну допомогу на суму щонайменше 3 мільйони гривень, куди входить і будівництво нової підстанції, і ремонт та обладнання дитячої музично-художньої школи, і ремонт приміщення Будинку побуту, і багато інших благ. Той же представник намагався переконати, що в зоні, «фактично зайнятій Дніпропетровським лісгоспом», ростуть навіть не дерева, а суцільні кущі. Окрім того, найбільш цінні породи обіцяв викопати та перевезти до іншого місця. Яким чином, журналісти, оглядаючи височенні сосни, второпати не могли.
Щоправда, у юридичному висновку товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська межова компанія», претендента на забудову, питання настільки категорично вже не ставилося. По-перше, згідно з земельним законодавством України, землями, які зайняті лісами першої групи, розпоряджаються місцеві державні адміністрації. По-друге, у даному випадку йдеться про зміну цільового призначення ділянки площею близько 30 гектарів, себто апріорі вона визнається лісом.
Однак навіть на тлі такого щирого зізнання «акули» виявили і ще одну хитрість, яка здається зовсім не маленькою. За законом, обласні державні адміністрації можуть вилучити до 10 гектарів земель, зайнятих лісами першої групи. Отож вихід знайшли досить оригінальний — наділами ощасливили відразу три фірми, за якими, виявилося, стоять одні й ті самi люди.
У прокуратурі Дніпропетровської області відразу заявили про незаконність надання ділянки у зв'язку з порушенням лісового законодавства.
Такого ж висновку дійшла і юридична служба облдержадміністрації. Вона посилається на статтю 57 Земельного кодексу, за якою землі лісового фонду можуть надавати у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди — тільки тим, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Отож хоча б найменшими підставами для котеджного будівництва в чинному законодавстві справді навіть не пахне.
На цьому тлі здається вельми характерним посилання керівництва вищезгаданого ТОВ «Дніпропетровська межова компанія» на статтю 47 Конституції України — за нею держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу придбати житло. Отже, у даному випадку йдеться «про створення умов» для тих, хто мріє про хатинку в заповідній лісовій зоні за «тридев'ять» земель від Дніпропетровська?