Як уже повідомляла «УМ», днями Президент України видав указ, яким зобов’язав Кабінет Міністрів та керівництво на місцях зробити все можливе, аби не допустити захворювання на пташиний грип серед українців. Тим часом на розгляді в Кабміні зараз перебуває іще один важливий документ — міжвідомча програма дій в разі виникнення небезпеки пандемiї. Як розповіла «УМ» заступник головного санітарного лікаря України Людмила Мухарська, програма не написана спеціально «під пташиний грип» — у перспективі вона регулюватиме діяльність різних служб і міністерств в умовах будь-якої іншої пандемії (якщо така, не дай Бог, виникне).
План дій розбитий на три періоди:
1) міжпандемічний (в якому ми, власне, зараз і перебуваємо)
2) підготовки до пандемії (коли уже в країні буде циркулювати вірус)
3) власне пандемія (коли масово хворітимуть люди)
Чому ж прийняття вкрай важливого документа затримується? За словами пані Мухарської, проблема полягає у фінансуванні програми — розрахунки на виділення коштів для реалізації деяких положень треба узгодити з Мінфіном та Мінекономіки. А для придбання спеціальних діагностичних препаратів, дорогих тестів для визначення — «той» це грип чи не той, для дезiнфекції джерел вірусу грошей треба чимало...
Один із пунктів програми стосується знищення заражених птахів як джерела інфекції — може, не зовсім гуманно, але людське життя все-таки дорожче від качиного. Якщо в якомусь районі буде знайдений підозрілий птах — померлий або хворий — і попередній аналіз покаже, що в його організмі є вірус грипу (причому не обов'язково Н5N1), це означатиме стовідсоткове знищення усіх птахів у радіусі 3—5 кілометрів. В умовах епідемії на результати розгорнутого аналізу матеріалу ніхто не чекатиме, тож вирок пірнатим виноситиметься на основі початкового дослідження. Власники забитої і спаленої птиці отримають від держави компенсацію збитків. Конкретна сума за кожну голову поки не встановлена.
Дочка Шона Карра, більше відомого як зятя Юлії Тимошенко, трохи підпсувала «страждально–войовничий» імідж своєї непрямої «бабусі». Завдяки їй усі дізналися, що торік Юля Володимирівна непогано відпочила в Іспанії. А сайту «Таблоїд» стало відомо, що за свій кількатижневий релакс Тимошенко платила по 7 тисяч євро за добу. >>
«Ти диви: тут як на авторинку, — двоє друзів роздивлялися літаки з парку «антонівської» авіакомпанії, що стояли в ряд один біля одного. — Напишемо внизу: не битий, не шпакльований, один господар...». >>
«Хобі, що стало стихійним лихом» — так називає своє захоплення прогнозуванням погоди відомий волинський журналіст і письменник Володимир Лис. Займається він цією справою понад двадцять років. Перший свій прогноз склав у 1989 році, й відтоді щороку тисячі людей у всіх куточках України чекають «погоди від Володимира Лиса». Хоч Володимир Савич попереджає, що прогноз він складає винятково для Волині, відтак його передбачення «діє» в радіусі 150 кілометрів. >>
...Густа завіса хмар над Гайдарами, що на Харківщині, і непримне мрячіння дрібного дощу принесли добру звістку. Новий український синоптик Тимко II не побачив учора власну тінь. Це означає, що весна в наших краях буде ранньою і теплою. Отже, зимі вже недовго залишилося... >>
Сьогодні цивілізований світ не хоче їсти цукор і лікуватися хімією — він повертається до тисячолітніх джерел життя і обирає... мед. На всіх континентах «нектар богів» стає рушієм харчового, сільськогосподарського, фармацевтичного, косметичного виробництва. Продукти бджільництва тепер в усьому — в помадах, хлібі, інгаляторах, жувальних гумках, мазях, вині... Україна у «медових справах» задніх не пасе: за виробництвом меду ми — перші в Європі й п’яті у світі. В нас прадавня культура бджільництва й надзвичайні економічні перспективи. Мед може і повинен стати світовим брендом української нації — таким як французький сир і вино чи російська горілка. І світ уже дав нам картбланш: у 2013 році до України з’їдуться на конгрес бджолярі з усіх куточків планети. Адже на цьогорічному всесвітньому форумі у Франції ми переконали усіх: Україна — медовий край. Як це відбувалося, бачила і «Україна молода». >>
«Нове чорнобильське «Укриття» захистить Україну і світ!» Відтоді, як цей захоплений вигук пролунав над країнами і континентами, світ завмер в очікуванні небаченої конструкції завдовжки 257, завширшки 150 і у висоту — майже 110 метрів... Минув не один термін завершення будівництва цього дива, а нас як захищав, так і захищає від отих клятих радіонуклідів трохи підрихтований старенький саркофаг, зведений усього за півроку без зайвих гасел і обіцянок.
Що ми зазвичай чуємо і читаємо про Чорнобиль? Безневинні сенсації на кшталт двоголових телят (трьох–чотирьох — потрібне підкреслити) чи одноголових самоселів, байки про мертве місто Прип’ять і дивне захоплення екскурсіями в епіцентр трагедії. Як і раніше колеги–журналісти, геройськи напнувши груди, з мікрофоном і блокнотом рвуться до зруйнованого реактора, аби й собі «засвітитися» в чорнобильській зоні... Вся ця екзотика була й буде. Ось тільки «за кадром», як завжди, залишаються досить делікатні соціально–економічні і фінансові проблеми Чорнобиля, які не такі показні на вигляд і надто складні для газетно–телевізійних матеріалів, а тим паче для сприйняття пересічними громадянами. До цих проблем докопатися не так просто, та й кому це потрібно? Не розпорошуючись на всі чорнобильські проекти, уважніше придивимось до найбільш «уживаної» теми останніх років — заплановане будівництво нового «Укриття», або НБК (нового безпечного конфайнменту). Ось перше–ліпше повідомлення з посиланням на члена групи радників ЄБРР із чорнобильського проекту, академіка Валерія Кухаря: «На жаль, усі плани досі не виконували, та є надія, що до 2012 року ми отримаємо «Укриття»–2»... >>
