Інтернетівська палиця з двома кінцями

19.10.2005
Інтернетівська палиця з двома кінцями

Малюнок Дмитра АЗОВЦЕВА.

      Днями в Українському домі компанія «Майкрософт» презентувала сайт, який допоможе захистити дітей від інформації з iнтернету.

      Інтернет розширює можливості людей, полегшує їх доступ до інформації, сприяє спілкуванню, розвиває і вчить. Проте не секрет, що часто інформація, що приходить до нас електронною поштою чи «пропонується» у вигляді банерів на iнтернет-сторінках, має набридливо рекламний характер (так званий спам) чи містить відверто порнографічні елементи. Батьки дуже часто не знають, як обмежити доступ своїх дітей до порносайтів чи прослідкувати, з ким підлітки спілкуються в чатах. Проблема має не тільки моральний характер — адже діти можуть повідомити потенційним зловмисникам конфіденційну інформацію, наприклад, номер кредитної картки своїх батьків. Дітям он-лайн можуть пропонувати наркотики, а при особистій зустрічі (часто їх призначають користувачі чатів) неповнолітніх можуть схиляти до речей, які кваліфікуться в карному кодексі як сексуальне домагання.

      Як своєрідний «лікнеп» для батьків компанія «Майкрософт» розробила сайт http://www.microsoft.com/ukraine/athome/security/children/default.mspx, на якому можна знайти пояснення, як підключити фільтри на своєму комп'ютері, що відсіюють небезпечну інформацію, як технічно перевірити, які сторінки відвідувала ваша дитина та, звичайно, поради психологів щодо того, як, не забороняючи дітям користуватися iнтернетом, убезпечити їх від інформації порнографічного, насильницького чи деструктивного характеру. Англомовна версія сайту існує вже давно, а україномовна з'явилася нещодавно. Українська версія є першою серед мовно адаптованих сайтів у країнах пострадянського простору.

      Пояснювати, до чого можуть призвести контакти в iнтернеті дуже важливо, адже, згідно зі статистикою, майже половину дитячої порнографії, що міститься в світовій мережі, було виготовлено в країнах Східної Європи.

      В Україні згідно з останніми повідомленнями, iнтернетом користується майже п'ята частина населення (18 відсотків). Більше 70 % з них — це діти від 10 до 17 років. Проте кількість «підключених до мережі» щоденно зростає. Якщо батьки купують комп'ютер із доступом до www дитині як іграшку, вони повинні усвідомлювати, що варто навчити дитину користуватися мережею, підказати сайти, на яких може бути навчальна інформація, та зробити все, щоб спілкування дитини не обмежувалося чатами.

      Якщо ж підліток має можливість виходити в iнтернет у комп'ютерних клубах, то вберегти його від небажаної інформації значно важче. За словами Олексія Ткачова, заступника відділу з боротьби з торгівлею людьми, міліція проводить рейди по iнтернет-кафе, але найчастіше перевіряє, щоб вони не працювали довше, ніж їм дозволено. Перевірити, чи заходить користувач на заборонений сайт, може розпорядник кав'ярні. Він же повинен відразу вимкнути цей комп'ютер. Чи роблять так в iнтернет-кафе, власники яких зацікавлені в тому, щоб користувачі сиділи в мережі якомога довше, залишається тільки здогадуватися.

      «Майкрософт» зробив лише перший крок до того, щоб убезпечити українських дітей від неякісної інформації в iнтернеті. Правовий аспект залишається досить невизначеним. Наприклад, незрозуміло, до яких служб звертатися тим, кого образили через Інтернет, кого переслідують непристойними пропозиціями чи кому загрожують. За кордоном давно працюють спеціальні технічні служби, які виявляють інтернет-хуліганів чи злочинців. Валерій Лановенко, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна», розповів, що вже розроблено спеціальну програму для співробітників МВС, за допомогою якої вони отримають можливість технічно прослідкувати за тим, з якого комп'ютера було надіслано повідомлення. А ось з'ясувати, хто саме надіслав небажану інформацію, буде значно важче, особливо якщо посилали з комп'ютера, до якого мають доступ багато людей.

      Парламентарії також мають прийняти низку законів, які могли б кваліфікувати інтернет-повідомлення хоча б як речовий доказ. Проте навряд чи можна розраховувати на їхню оперативність в цьому питанні, адже значна частина народних обранців усіх рівнів мають досить приблизне уявлення про те, що таке Інтернет та скільки можливостей для злочинців він надає. Можна припустити, що про порносайти вони знають трохи більше, але це — лише здогади.

 

      За словами президента Інтернет Асоціації України Тетяни Попової, 80% батьків не знають, як навчити своїх дітей користуватися iнтернетом, натомість 67% дітей знають про iнтернет набагато більше, ніж їхні батьки. За повідомленням Європейської комісії з оцінки програми Safer Internet Plus, 44% дітей, які користувалися iнтернетом, наштовхувалися на матеріали «дорослого» змісту. І лише 15% батьків здогадуються про це. 40% інтернет-користувачів дітей спілкувалися з людьми, які пропонували їм зустрітися; 14% цих дітей справді хотіли прийти на ці зустрічі.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>