На вулицю донецьких письменників прийшло невеличке свято. Кожен із півсотні нинішніх членів обласного осередку НСПУ нарешті отримав можливість безкоштовно (!!!) надрукувати власні твори у гарно оформленому фоліанті обсягом понад 400 сторінок. Тут тобі й фотографія автора, біографія і, звісно, вірші чи проза. Щоправда, подібна розкіш на всіх одна, бо йдеться про довідник «Письменники Донеччини».
Подібне видання з'явилося вперше за всю 80-річну історію письменницького осередку краю і, власне, й стало дарунком до цієї солідної дати. Адже найстаріша в Україні обласна організація НСПУ бере свій початок ще з 1924 року, коли письменники згуртувалися навколо літературного журналу «Забой» (нині «Донбас»). Причому ймовірний натяк на провінційність тодішніх авторів не витримує ніякої критики. Приміром, першим керівником «забойців» був відомий критик Олексій Селівановський, який згодом перебрався до Москви і став головним редактором «Литературной газеты». Та й інші спілчани теж не менш відомі письменники — Борис Горбатов, Володимир Сосюра, Іван Ле, Павло Безпощадний. А згодом їхні молодші колеги також залишили помітний слід у літературі: лауреатами Державної премії СРСР та Національної премії України ім. Т.Шевченка ставали той же Володимир Сосюра, Володимир Попов, Микола Рибалко, Василь Стус (посмертно), Іван Дзюба, Леонід Талалай.
Отож, як і задумували упорядники, книга пропонує читачеві певний довідковий матеріал про життєвий та творчий шлях письменників Донеччини від 20-х років ХХ століття до наших днів. Унікальність довідника полягає ще й у тому, що він одночасно є своєрідною «читанкою» із творами письменників, які дають уявлення про їхні жанрові уподобання та стильові відмінності. Довідник-хрестоматія стане в нагоді викладачам ВНЗ, учителям, журналістам, студентам, школярам, а також усім-усім, хто цікавиться історією літератури Донеччини.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
