Озимі проблеми

      Цьогоріч матінка-природа вдруге серйозно екзаменує аграріїв Хмельниччини. Перший непростий іспит їм довелося складати влітку, під час збирання зернових культур. Тоді рясні дощі, що поливали землю впродовж усієї жнивної пори, добряче попсували нерви селянам. За погожої днини пощастило впорати лише десяту частину площі, решту ж косили в коротких проміжках між надокучливими зливами. Загалом на площі 1 мільйон 253 тисячi гектарів (без кукурудзи) намолотили 609 тисяч тонн хліба. За підрахунками спеціалістів, через примхи небесної канцелярії подоляни втратили понад 200 тисяч тонн збіжжя.

      Складні випробування випали на хмельниччан і восени, коли прийшла пора сіяти озимину. Напрочуд щедре сонце впродовж тривалого часу геть висушило землю, вкрай ускладнивши ситуацію із завершенням цих робіт. Власне, сівбу на сьогодні вже практично припинено. І радіти, звісно, аж ніяк iз цього не доводиться. Бо, засіявши з великими зусиллями площу в 200 тисяч гектарів, аграрії, так би мовити, зійшли з дистанції. Воно й зрозуміло: кидати зерно у вкрай суху землю немає сенсу — насіння не зійде. Отож до уточненого прогнозованого рубежу в 232 тисячi гектарів, як бачимо, сільські трудівники не дотягли. До речi, ця цифра у порівнянні з минулорічним озимим клином менша на 120 тисяч га.

      Щоправда, кілька районів, здебільшого, північної зони, таки відсіялися сповна, до того ж, в оптимальні строки, і тепер мають нормальні сходи рослин. А ось у підвенній частині області справи геть кепські. Запаси вологи у грунті тут становлять 2—7 міліметрів при критичних восьми. Отож агрегати працювали в полі недовго. Втрати ці тим відчутніші, що саме південний пояс здавна вважають хлібним.

      Нічого заспокійливого не обіцяють  синоптики і в найближчі дні. Принаймні до 16 жовтня збережеться тепла суха погода.

      Змалювавши «УМ» таку невтішну картину, в обласному управлінні сільського господарства і продовольства зазначили, що вони намагаються пом'якшити згубні наслідки невблаганної осені. Виробників орієнтовано робити запаси зерна з високопродуктивних партій для розширення ярового клину. Йдеться, зокрема, про гречку, кукурудзу, ячмінь. Якщо ж вести мову про глобальніший підхід до вирішення зернової проблеми, то свої пропозиції у цьому плані висловила обласна рада у зверненні до парламенту та уряду. Місцеві народні обранці пропонують закласти в держбюджеті певну компенсацію хліборобам на посів озимих та пролонгувати до вересня наступного року кредити для тих сільгосппідприємств, які нині не зможуть їх погасити через погодні втрати та низькі закупівельні ціни на зерно.

ДО РЕЧІ

      Не тільки погодні умови можуть стати на заваді аграріям. Ще у п'ятницю міністр аграрної політики Олександр Баранівський заявив, що цього року виробництво зернових буде збитковим через збільшення паливної складової в собівартості порівняно з минулим роком — iз 16,4 до 28 відсоткiв.

      Зі слів міністра, зараз собівартість виробництва однієї тонни зернових становить близько 522 гривень, і це робить виробництво збитковим. На думку Баранівського, щоб зробити виробництво зернових конкурентоздатним, держава має наблизити правила виробництва зерна і його обігу до правил, які діють у Європейському Союзі.

      Нагадаємо, що деякi депутати Верховної Ради пропонують звільнити від акцизного збору дизельне паливо й бензин А-76, якi реалізують винятково для потреб сільського господарства. Адже з початку цього року великооптові ціни на дизпаливо підвищилися майже на 39, а на бензин А-76/80 — на 21,93 відсотка.

      Загалом же, за даними на четвер, в Україні озимими культурами засіяно 4,72 мільйона гектарів, що становить 73 відсотки від прогнозу (для порівняння: минулого року на 7 жовтня було засіяно 6,9 мільйона гектарів, тобто 85 відсотків від прогнозу).