Досить рідко будь-яка збірна України зустрічається з представниками мас-медіа у повному складі, та ще й відповідає на запитання журналістів. І ось нарешті з'явилася перша ластівка — у затишному барі «Планета-спорт» відбулося своєрідне відкриття біатлонного сезону, в якому взяли участь чоловіча та жіноча українські біатлонні команди на чолі з президентом Федерації біатлону України Володимиром Бринзаком. Першим питанням цієї зустрічі було вручення орденів III ступеня за вдалі виступи на Всесвітній універсіаді Андрію Дереземлі, В'ячеславу Деркачу й Оксані Хвостенко. Після цієї приємної церемонії відбулася прес-конференція, на якій передусім «віддувався» пан Бринзак.
— Володимире Михайловичу, окресліть, будь ласка, контури біатлонного сезону, який стартує на початку грудня.
— Завтра наша збірна відправляється до Фінляндії, де проведе етап підготовки до Кубка світу. В грудні-січні ми змагатимемося на шести етапах, між якими з 22 грудня у Тисовці пройде Кубок України. Безперечно, найголовніші старти сезону на нас чекають у лютому. Це чемпіонат світу в Німеччині та першість Європи в Білорусі. Заключною нотою сезону мають стати два етапи Кубка світу в США і один — у Норвегії.
— Поява у складі жіночої збірної України двох натуралізованих білорусок стала ледь чи не сенсацією...
— Справа в тому, що головним тренером української жіночої збірної став Володимир Махлаєв, який довгий час працював з білорусками. Саме він став ініціатором запрошення до наших лав Ірини Тананайко і Лілії Єфремової. Це відомі спортсменки, ми їх переглянули і пересвідчилися, що вони можуть значно підсилити наш склад, особливо в естафеті. Щоправда, Тананайко довгий час не виступала, але ми віримо в неї. Єфремова вирішила перейти до збірної України передусім через невиконання білоруською стороною контракту, а саме — надання житла та своєчасної виплати зарплати. І на неї після того, як пішла у декретну відпустку Оксана Хвостенко, ми покладаємо надії як на «стартера» на першому етапі естафети. Найголовніше, що ми змогли створити дівчатам такі умови, якими вони цілком задоволені.
— У пресі пройшла інформація про те, що «нова білоруска» Олена Зубрилова могла б повернутися до лав збірної України...
— Не знаю, звідки взялася ця «деза». Вважаю, що головною помилкою було те, що вона перейшла в команду Білорусі. Навіть якщо вона і захоче повернутися у нашу національну збірну, то для цього потрібен дозвіл Федерації біатлону Білорусі, а це, погодьтеся, майже нереально.
— Яке ваше ставлення до зміни біатлоністами громадянства, тим паче що ваш вид спорту у цьому питанні є, напевно, найліберальнішим?
— Дійсно, у нас складається така ситуація, що будь-який спортсмен може ледь чи не кожного року виступати за нову збірну. На останньому конгресі Міжнародної федерації ми розглядали це питання і запропонували, як у лижному спорті, надавати право виступати за нову збірну біатлоністам лише через два роки після отримання громадянства, але підтримки так і не отримали.
— Проясніть, будь ласка, ситуацію з Іриною Меркушиною.
— Меркушина вирішила закінчити кар'єру, але потім передумала і залишилася ще на один сезон. У якому стані вона, ми побачимо на Кубку України і вже потім вирішимо, чи закликати її до лав збірної.
— На якому рівні перебуває фінансування українського біатлону?
— Держкомспорту виділяє на фінансування 40 відсотків коштів, а все інше на себе бере наша федерація. Свого часу Вікторія Булатова, яка була головою Держкомспорту, після наших невдач зменшила фінансування біатлону з 1,5—1,9 мільйона гривень до 750 тисяч, тому зараз нам доводиться виходити зі складної ситуації ледь чи не власними силами. Хотілося б відзначити велику допомогу, яку надає нашим «стріляючим лижникам» «губернатор» Сумської області Володимир Щербань — у Сумах відремонтовано чудову спортивну базу для біатлоністів, уже збудовано першу частину лижно-ролерної траси, а після того, як вона запрацює, ми збираємося подати заявку на проведення приблизно через два роки літнього чемпіонату світу.
— Володимире Михайловичу, які конкретно завдання поставлено перед нашими збірними у новому сезоні?
— Для дівчат зараз найголовніше — об'єднатися в єдину команду, бо Олімпійські ігри 2006 року в Турині дуже важливі для нас. Спробуємо вже найближчим часом створити боєздатну естафетну збірну, яка претендуватиме на найвищі місця на кожному старті сезону. Що стосується чоловіків, то завдання поставлено дуже серйозні, а пріоритетною є підготовка до лютневого чемпіонату світу. Хлопці вже зараз у непоганій формі, на пік якої, сподіваємося, вони вийдуть саме перед найголовнішими стартами сезону — першостями планети та Старого Світу.