Лiквiдатори «Премiксy»

      Ще донедавна назву цієї хімічної речовини знали лише у вузькому колі фахівців. Але сенсаційний скандал із присмаком гумового пилу на початку цього року призвів до того, що на Закарпатті слово «Премікс» вимовляють із жахом, подібним до слова «Чорнобиль». Чорний порошок радіації не містить, але за чотири роки з Угорщини у Берегівський район завезли півтори тисячі тонн гумового пилу і зберігали просто неба у восьми місцях краю виноградарів. Із розідраних мішків типу «біг-бег» під час дощів речовину вбирав грунт, а вітри розносили навкруги, «астматуючи» населення. Лише на минулому тижні розкидані по всій Берегівщині тонни «Преміксу» рятувальники почали завантажувати у спецвагони, які мають доставити хімічний бруд у місця переробки та утилізації. Таким було перше розпорядження нового міністра з надзвичайних ситуацій Віктора Балоги, екс-«губернатора» Закарпаття, якому проблема відома не з чуток. На місці робіт побувала й «Україна молода».

Замість передмови

      Для початку зробимо декілька наголосів. По-перше, «Премікс» має не угорське, а загальноєвропейське походження. Адже Угорщина такої кількості хімічних відходів не виробляє, тож ця країна стала своєрідним транзитом для гидоти, яку збирали по всій Європі i вдало здихалися. Бо на Заході суворе екологічне законодавство.

      По-друге, у «Преміксу» був владний «дах» із червоною трояндою партійної символіки. За умов, коли Закарпаттям тривалий час керувало СДПУ(о), було б дивним, що масове завезення хімії в регіон відбулося без відома влади i без взаємовигідних домовленостей з угорськими колегами. Принаймні так вважають слідчі. До того ж, окрім влади області, в хімiчнiй оборудці були задіяні й залізниця, й митниця, й санслужби.

      По-третє, прокуратура Закарпаття виявила, що насправді протягом чотирьох років завезли 4 тисячі тонн відходів, з яких частка «безневинного» гумового пилу просто є найбільшою — 1,5 тисячі тонн. Хімічний склад інших речовин ще має встановити слідство.

      По-четверте, ще на початку літа Генпрокурор Святослав Піскун заявив, що так званий «Премікс» є відходом хімічної промисловості першого класу небезпеки. Такий офіційний висновок на замовлення ГПУ зробили фахівці Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва, які дослідили зразки порошку з Берегівщини: «...це леткі сполуки, які містять у собі оксиди важких металів. Негативно впливають на дітей, осіб похилого віку, вагітних жінок i навколишнє середовище, повільно виводяться з організму, а їхня негативна дія може проявитися через 5—10 років».

      I по-п'яте, кримінальну справу порушено за фактом «незаконного переміщення шкідливих речовин, забруднення земель та порушення спеціальних правил зберігання, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або довкілля та навколишнього середовища» (ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 241 Кримінального кодексу). Що й казати, гумовий порошок за всіма нормами зберігання має бути розфасований по 3-4 кілограми в герметично закритих металевих циліндрах, а не в «біг-бегах» під відкритим небом на територіях агрокомплексів, кам'яних кар'єрів, автогаражів i навіть комбінату хлібопродуктів та школи! I хоча слідчі неохоче називають назви фірм, причетних до хімічного транзиту, — вони відомі. Експортером відходів є угорська філія відомого в Європі концерну Eltex, з українського боку в Береговому було створено фірму з цинічною у даному випадку назвою «Озон».

Діти не вибачать нам «Преміксу»!

      Це лише одне з тривожних гасел, яке журналісти побачили минулих вихідних у селі Велика Бакта на Берегівщині. В цьому селі, ледь не в самому центрі, неподалік від свердловини з питною водою й водонапірною вежею, лежить найбільша партія відходів — близько двохсот тонн. З гидотою селяни боряться вже давно. А минулих вихідних підготували черговий агіткуток iз гаслами та ілюстраціями спеціально з нагоди приїзду директора Департаменту цивільного захисту населення i територій МінНС Григорія Марченка у супроводі журналістів iз Києва й Ужгорода.

      Ще перед відльотом зі столичних «Жулян» генерал Марченко повідомив ЗМІ, що «не такий страшний чорт (тобто «Премікс»), як його малюють». Бо це теплостійкий наповнювач, який використовується у виробництві гальмівних колодок і резинотехнічних виробів. Тобто сировина, яка шкідлива не більше, ніж шифер чи автопокришки. Реальної небезпеки «Премікс» не становить, хоча має у своєму складі шкідливі речовини. Але зберігання речовини вимагає певних умов, чого на «Озоні» не дотримувалися. Отож i маємо проблему. Генерал закликав пресу до об'єктивності, при цьому, на його думку, саме ЗМІ винні у надмірному ажіотажі навколо гумового пилу.

      Але справжній ажіотаж чекав на Григорія Марченка саме у Великій Бакті. Зо три десятки селян обступили генерала щільним кільцем. При цьому всі забули, для чого вони тут. Рятувальник Марченко тепер уже селянам розповів про нешкідливість «Преміксу», а у відповідь почув чимало свідчень обурених людей у погіршенні здоров'я, скарги на астму та бронхіт. Людські емоції зашкалювали.

      I дійсно, за даними вчених, кожна людина щодня вдихає 10-20 грамів гумового пилу. З цієї точки зору логіка генерала є зрозумілою. Хоча він нічого не чув «про перший рівень небезпеки» Піскуна. Але ж i селян можна зрозуміти, бо одному Богу відомо, скільки вони вдихнули цієї гидоти в райських куточках Берегівщини (так вони самі називають свій край, що існує переважно завдяки туризму й виноробству). Головне ж лишалося непоміченим: позаду натовпу сперечальників проїздили важковики з мішками.

      Ситуацію більш-менш розрядив заступник «губернатора» Закарпаття Йосип Кул, якого самі селяни бачать у себе в гостях ледь не кожен день. Він нагадав, що на питання «хто завозив, як i коли» має відповісти слідство i суд. Директор «Озону» в Береговому регулярно дає свідчення, але офіційного підтвердження дозволів ввезення відходів на Закарпаття (в письмовій чи усній формі) не збереглося. I хоча процес вивезення «Преміксу» із Закарпаття затягнувся на півроку, але ж сьогодні речовина вивозиться!

      «Премікс», тонна за тонною, залишав село. За роботою рятувальників у гумових костюмах i в респіраторах спокійно спостерігали діти. На питання «УМ» чи не бояться надихатися пилу, лише гірко посміхнулися: «Вже звикли».

Чистка вiд МінНС

      Під час суперечки селяни якось i забули про інший свій плакат: «Жителі Бакти дякують МінНС! Ви рятуєте нас від «Преміксу». Генерал Марченко нагадав, що не рятувальники завозили сюди речовину, але саме вони, незважаючи на те, що хiмiкалiя не є радіаційною (а в селі ж не зареєстровано надзвичайної ситуації), її вивозять. Бо це перше завдання екс-«губернатора» Закарпаття Віктора Балоги на посаді керівника МінНС.

      «П'ять днів тому отримали завдання, i ви вже можете побачити результати! Більше двохсот тонн уже в залізничних вагонах», — зазначив Григорій Марченко.

      Тим часом ситуація навколо вражала. Мішки валялися в урвищах i чагарниках, тож рятувальники буквально продиралися до них. Усе пакували i за допомогою кранів вантажили в потужні КамАЗи та МАЗи. Але чимало «біг-бегів» були розірвані, тож чорний порошок лежав під ногами всюди.

      Сільський голова Великої Бакти Наталя Граб не приховувала емоцій i щиро дякувала екс-«губернатору» за принципове рішення. Бо проблема почала вирішуватися ледь не на другий день після призначення Балоги міністром. І хто знає, скільки б ще «Премікс» лежав у центрі села, якщо чимало посадовців вважають його цілком безпечним.

      «Зараз зняли верхні мішки, тож неприємний запах посилився, горло дере, але я все одно рада, бо за кілька днів цього тут уже не буде!», — такими відчуттями поділилася вона з «УМ».

      Обминувши село Мужієве, де, за чутками, навколо кам'яного кар'єру стоїть нестерпний сморід (бо нібито там лежить не лише гума), потрапляємо на залізничну станцію Боржава. Тут за допомогою кранів «Премікс» завантажують у вагони. Григорій Марченко в генеральському мундирі влазить на борт МАЗа i на очах здивованого рятувальника в гумовому захисному костюмі запускає руку в мішок.

      «Подивіться самі, нічого небезпечного! Не подумайте, що це піар», — з такими словами він демонструє журналістам жменю гумового пилу. Потім рятувальники збираються навколо генерала, а він дякує їм за виконання важливого завдання міністра. Найкращому тисне руку. Вона теж у «Преміксі».

      Загалом на об'єктах працює 35 рятувальників, залучено 11 одиниць техніки (7 вантажівок i 4 крани «Івановець»). Хлопці розповіли «УМ», коли поряд не було начальства, що працюють по чотири години на день, з 20-хвилинним перекуром. Посміхаються, коли питаю, чи недостатньо лише респіратора, як переконує генерал Марченко? Навіщо костюми спецзахисту? На це запитання згодом відповість сам генерал: спецзахист нібито i не потрібен, але ж рятувальники постійно серед пилюки, хоч i гумової.

      Йосип Кул розповідає, що одразу після того, як останній «біг-бег» залишить Закарпаття, протягом тижня Mінiстерствa охорони навколишнього середовища i охорони здоров'я мають винести рішення стосовно дезактивації території.

Куди поїде «Премікс»?

      Питання, на яке на той момент не могли відповісти ні пан Кул, ні пан Марченко, стосувалося місця призначення гумового вантажу. Поки що «Премікс» завантажують у вагони i зберігають на станції Боржава. Залізничники кажуть, що охороняється вантаж так само, як i інші, ніяких додаткових заходів безпеки. Рятувальники жартують: «Хто ж його вкраде? Навпаки, люди не дочекаються, коли вантаж залишить Закарпаття!»

      Загальна фраза високопосадовців: долю «Преміксу» на цьому тижні має визначити Міжвідомча державна комісія з перевірки поводження з відходами i небезпечними хімічними речовинами, незаконно завезеними на територію України з інших держав. Комісію створено при Кабміні ще у червні, згідно з розпорядженням Президента Віктора Ющенка, який миттєво відреагував на ситуацію одразу після того, як про небезпеку після візиту до Угорщини йому доповів Генпрокурор Святослав Піскун. Очолює комісію перший віце-прем'єр-міністр (раніше — Анатолій Кінах, тепер — Станіслав Сташевський). Саме міжвідомча комісія (до її складу увійшли заступники керівників МОЗ, Мінприроди, МЗС, МВС, МінНС, СБУ, Генпрокуратури, Держмитслужби, Держприкордонної служби тощо) i має розставити всі крапки над «i». Кабмін визначить перелік тих підприємств, які мають ліцензію на право поводження з подібною речовиною, після чого її буде вивезено із Закарпатської області до місць переробки i утилізації.

      Iдеться про понад тисячу тонн «Преміксу», бо 500 тонн ще раніше підприємцям-«озонівцям» вдалося позбутися. Але після скандалу на початку року братися за його утилізацію не побажало жодне українське підприємство. За словами Григорія Марченка, переробляти речовину відмовився навіть Івано-Франківський шиноремонтний завод, який використовує гумовий пил у виробництві.

      На думку фахівців Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва, найбільш доцільною з екологічних та санітарно-гігієнічних позицій утилізацією є термічна обробка з одночасним розчиненням до безпечних концентрацій важких металів у кінцевому продукті. Фактично йдеться про сучасні технології виробництва цементу. Отже завезення закарпатського «гумопилу», мабуть, варто очікувати й цементним заводам.

      Оскільки вивезення нерадіоактивного «Преміксу» не входить до компетенції МінНС, усі роботи фінансуються з природоохоронного фонду, з якого, за словами генерала Марченка, виділено 2,2 мільйона гривень. Але рятувальники припускають, що витрати, в перспективі, після суду, можуть бути стягнені i з власника «європейської хімії».

      Слід зазначити: за утилізацію однієї тонни таких відходів потрібно заплатити 14 тисяч гривень (в Угорщині приблизно ж стільки, але доларів). Що тут скажеш, непогано сусіди зекономили...