Днями Посольство Франції в Україні запросило у гості українських гуманітаріїв. Приводів для зустрічі знайшлося два. По-перше, посол Франції в Україні Філіпп де Сюремен з величезною приємністю оголосив про те, що відомий український учений, почесний президент Асоціації «Україна—Франція» Мирослав Попович став кавалером ордена Почесного легіону. «Мирослав Попович належить не до самопроголошеної еліти, а до еліти, визнаної всіма, — сказав пан посол. — Я пам’ятаю, коли ми були у Гурзуфі, до нього підходило так багато людей, щоб просто потиснути руку. А на міжнародному рівні він переконливо доводить, що без України не може бути Європи. Ми пишаємося тим, що тепер серед кавалерів нашого ордена — і Мирослав Попович». «Я сприймаю цю нагороду як взаємодію між двома нашими народами», — відповів орденоносець Мирослав Попович.

Сама преамбула надзвичайної події здається досить банальною. Позавчора під вечір виконуючий обов'язки міського голови Дніпродзержинська Володимир Добринін був затриманий при спробі отримання хабара у сумі 1000 доларів. Інформацію про те, що високий посадовець вимагає незаконну винагороду, правоохоронці отримали від директора одного з колективних комунальних підприємств міста.

Учора Королівська Шведська академія наук оголосила у Стокгольмі, що цьогорічна Нобелівська премія з хімії дісталася одному французькому та двом американським ученим: 74-річному Іву Шовену, почесному директору Французького інституту нафти, що в місцевості Рюель-Мальмесон, 63-річному Роберту Х. Граббсу з Каліфорнійського технологічного інституту, місто Пасадена, штат Каліфорнія, та 60-річному Річарду Р. Шроку (швейцарцю за походженням) з Массачусетського технологічного інституту, місто Кембрідж. Американці мають докторські звання з хімії.

Цьогорічний приїзд брацлавських хасидів, віруючих іудеїв, до Умані, які тут традиційно поклоняються могилі свого святого — цадика Нахмана, просять у нього благодаті на весь рік та святкують єврейський Новий рік Рош- Ха - Шана, увінчався неординарною подією. На березі ставка, де хасиди здійснюють омовіння, міліція знайшла гранату.

Лише дивом потужна канонада не пролунала позаминулої ночі за шість кілометрів від Житомира, поблизу села Довжич. Як повідомили «УМ» у Центрі пропаганди МінНС у Житомирській області, о 21.15 на диспетчерський пульт служби «01» надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на автодорозі Новоград-Волинський — Житомир. Аварія виявилася непересічною, адже на дорозі перекинувся вантажний автомобіль «Мерседес» із військовими боєприпасами. Кожної миті міг пролунати вибух. До того ж вантажівка пересувалася в колоні інших «Мерсів» з небезпечним вантажем, тож одним армійським «феєрверком» навряд чи обійшлося. Але пронесло...

Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», який так бурхливо обговорювали наприкiнцi минулого мiсяця вiтчизнянi автоперевiзники, скоро буде поданий на розгляд народних депутатiв. Міністерство транспорту та зв'язку, яке готує проект до другого читання у Верховній Раді, сподiвається, що цей документ розв'яже цiлу низку непорозумiнь, з якими сьогоднi мало не щодня стикаються таксисти.

Стаття, яка з'явилася позавчора в російському журналі «Фінанс», викликала в Росії ефект бомби. «Найвдаліший спосіб залишитися при владі для Володимира Путіна після закінчення другого президентського терміну — створення нової держави, на яку російська Конституція вже не буде поширюватися. У Кремлі вже почали обговорювати нову для політичних аналітиків розкладку — злиття Росії і Казахстану, в результаті якого може бути створена нова держава площею 88 відсотків від території Радянського Союзу», — такими словами розпочинається стаття головного редактора часопису Олега Анісімова.

Європейська політика щодо України дуже часто нагадує наші стосунки з Європою ще за часів Кучми. Єдина різниця — зараз нам почали просто частіше посміхатися, але наразі ці «смайлики» із Заходу дають мало результатів, однак навряд в тому треба вбачати провину Європи. Вагомий сигнал для української влади, щоб вона задумалася над подальшими своїми кроками, було дано і на вчорашньому засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи, де розглядалося українське питання, і зокрема, слухався звіт та приймалася відповідна резолюція авторства представників моніторингового комітету ПАРЄ Ханне Северінсен та Ренате Вольвенд.

Учора о 16.00 в Мінкульті мало бути офіційне представлення нового міністра. Втім обійняти цю посаду він не може, поки Оксана Білозір перебуває на лікарняному — за законом бюлетень захищає від звільнення з роботи.
Треба сказати, що не з усіма співробітниками Міністерства в Ігоря Ліхового склалися добрі стосунки — у 2003—2004 рр. він судився з міністерством з приводу його незаконного відсторонення від посади директора Канівського заповідника. І суд таки виграв, але образу на чиновників із вулиці Франка, 3 довго тримав. Подейкують, що руками тодішнього міністра культури Юрія Богуцького Ліхового «прибирав» Дмитро Табачник. Ігор Ліховий добре знайомий із Віктором Ющенком, директор заповідника підтримував його на виборах, а Ющенко-політик і громадянин усіляко допомагав п. Ліховому впорядкувати Канівську святиню і фінансово, і організаційно, і зв'язками, і мистецькими подарунками. Так що новий міністр культури — це креатура Президента Ющенка.