Кiлька рокiв тому моя подруга — дiвчина, яка вже давно вийшла з дитячого i навiть студентського вiку — злягла з незрозумiлою хворобою. Мiсцевi «гiпократи» спершу її лiкували вiд грипу, потiм — вiд ангiни, але нiяких результатiв це не давало: хвора стрiмко губила вагу, не могла нiчого проковтнути, не могла навiть пiдвестися з лiжка — вiдразу паморочилась голова та пiдгиналися ноги... Температура пiд сорок трималася день i нiч, вiд свiтла жахливо болiли очi... Мама нишком плакала бiля лiжка... І тiльки пiсля того, як на шкiрi пацiєнтки з'явилися характернi червонi висипи, терапевт визначився з досить несподiваним дiагнозом: «кiр»... Важко навiть передати, що довелося пережити бiдоласi, поки хвороба вiдступила остаточно, але й пiсля одужання дiвчину «дiставали» ускладнення, лише зiр вiдновлювався протягом кiлькох мiсяцiв, довго не вiдпускала слабкiсть, почало болiти серце...
Здавалося б, як до дорослої людини могла «причепитися» дитяча хвороба? Тим паче що в медичнiй картцi пацiєнтки було чорним по бiлому записано: щеплення вiд кору пройшла... «Значить, iн'єкцiю в 6 рокiв не зробили або ж зробили неправильно, — пояснює заступник головного державного санітарного лікаря України Людмила Мухарська. — І це стосується не лише кору. Якщо пам'ятаєте, в серединi 90-х в Українi був спалах захворювання на дифтерiю, i коли почали розбиратися в причинах, то з'ясували, що деякi дiти були вакцинованi... тiльки на паперi. Батьки просили не вводити дiтям препарат, лiкарi виконували це прохання, i в медичнiй картцi з'являвся запис, який не вiдповiдав дiйсностi. Або ж iнший випадок: дитину вакцинували, все зробили за правилами, а iмунiтет в неї все одно не виробився. Значить, вакцина неправильно транспортувалась або зберiгалась i втратила свої властивостi. Ми тодi часто отримували медичнi препарати з гуманiтарної допомоги, i хто знає, в яких умовах їх перевозили...»
Сьогоднi ж усi вакцини, якi входять в обов'язковий календар, купує вiтчизняне Мiнiстерство охорони здоров'я. Препарати розвозять у спецавтомобiлях, якi можуть пiдтримувати певну температуру, в регiонах вакцина зберiгається на спецiальних складах, звiдки потрапляє до надiйно обладнаних вакцинальних кабiнетiв. А термоiндикаторнi картки, якi супроводжують вакцину протягом цього довгого шляху, безпомилково показують змiну температури, якщо вона мала мiсце.
Кiр i дифтерiя, а також кашлюк (по-росiйськи коклюш), правець (по-росiйськи столбняк), краснуха, полiомiєлiт i гепатит Б належать до так званих керованих iнфекцiй — достатньо в дитячому вiцi пройти вакцинацiю, «напрацювати» собi iмунiтет, i ти вже нiколи не хворiтимеш. Вакцини вiд цих недуг входять до набору обов'язкових i прищеплюються українцям абсолютно безкоштовно (переважно маленьким дiтям та школярам). Утiм про одне щеплення — вiд дифтерiї — мають дбати i дорослi люди. Не забувайте, що пiсля останньої iн'єкцiї десь рокiв у 18 ви маєте ходити до вакцинального кабiнету через кожнi 10 рокiв. Для вашого ж добробуту...
До речi, полiомiєлiт — страшне вiрусне захворювання, при якому вражається сiра речовина центральної нервової системи — Українi, як i бiльшостi цивiлiзованих країн, уже не загрожує. Усе це — заслуга вакцини, яку українцi отримують, починаючи з тримiсячного вiку i до 14 рокiв. Як розповiла «УМ» Людмила Мухарська, на всiй Землi залишилося тiльки 6 країн, де й досi фiксуються джерела полiомiєлiту (здебiльшого в Азiї й Африцi). Треба ще трохи попрацювати — i вiд цiєї хвороби в землян залишаться самi лише спогади...
Медики прогнозують, що через деякий час Україна позбудеться кору — якщо кiлька рокiв тому в нас були тисячi хворих, то за 9 мiсяцiв поточного року було зафiксовано тiльки 150 випадкiв на всю країну.