«Мости розбрату»: компроміс знайдено

01.10.2005

      Віктор Ющенко, заклопотаний передовсім кадровими пертурбаціями в уряді, одним розчерком пера поклав край дискусіям щодо запорізьких мостів через Дніпро. Глава держави довірився висновкам робочої групи (автоперехід необхідно споруджувати за вже схваленим проектом) і врахував позицію депутатів Запорізької міськради (15 вересня сесія доручила міському голові Євгену Карташову підписати меморандум щодо спільних дій, спрямованих на забезпечення збереження та подальшого розвитку Національного заповідника «Хортиця», один із пунктів якого передбачає зняття «мораторію» з розпочатого будівництва). Відповідне доручення Президента України в Кабміні не затрималося, і прихильники «мерського прожекту» вже задоволено потирають долоні: громадська організація «Захистимо Хортицю!» програла! Замовчуючи, що йдеться все ж таки про певний компроміс.

      Так, «проект розбрату» незалежна робоча група «реабілітувала». Однак офіційно визнано (в тому ж таки меморандумі), що він аж ніяк не зразковий. Під час перебування в Запоріжжі керівник робочої групи, перший заступник Держсекретаря пан Васюник визнав, що новий мостоперехід транспортної проблеми Запоріжжя не вирішує, і невдовзі доведеться будувати, південніше Хортиці, ще один, залізнично-автомобільний міст («Україна молода» вже акцентувала, що один із альтернативних проектів саме це й передбачав — виведення автомагістралі не тільки з Хортиці, а й з центру Запоріжжя).

      Генеральний директор заповідника Костянтин Сушко поділився сумнівами з приводу того, чи достатньо вникала робоча група у нюанси проекту. Столичні фахівці, приміром, стверджують, ніби меморандум унеможливлює з'їзд транспорту на Хортицю. «Насправді ж, — акцентує пан Сушко, — машини і надалі мчатимуть островом, тільки вже ширшою дорогою. Хіба це не додасть загазованості?». Звісно ж, додасть: добова пропускна спроможність нових мостових переходів становитиме п'ять тисяч машин, і не є новиною, що технічний стан щонайменше 80 відсотків вітчизняного транспорту зовсім не служитиме оздоровленню навколишнього середовища.

      Намагаючись знайти компромісне рішення, Віктор Ющенко розпорядження щодо відновлення будівництва мостів у Запоріжжі підписав.

      Там відразу ж взялися до справи. Як повідомив начальник відділу капбудівництва міськвиконкому Іван Сухомлин, із Дніпропетровська оперативно прибула перша вахтова бригада мостобудівників. Начальник дільниці Олександр Бардар каже, що, аби надолужити двомісячний простій, до робіт вже задіяно і мостозагін із Сімферополя.

      Важливо й те, що відновлено домовленості з дирекцією одного із підприємств Севастополя, яке розпочало спорудження спеціального крана, вантажопідйомністю 1200 тонн (нині у світі задіяно лише три аналоги — в Японіі, на Каспії і Балтиці). На монтаж запорізького «велетня» потрібно 80 мільйонів гривень. Дещо несподівано до фінансування підключається Київ, де також на часі спорудження великих мостів. Об'єднавшись, два мегаполіси можуть заощадити кілька десятків мільйонів.

      Пан Сухомлин уточнив також, що із трьох смуг руху на нових мостах одна призначатиметься винятково для громадського транспорту, який нині, з'єднуючи дві частини Запоріжжя, долає Дніпро мостами Преображенського чи греблею гідроелектростанції. Принагідно він додав, що стан автопереходу через ДніпроГЕС такий, що існує загроза його закриття з 2006 року. І поділився доброю новиною: для термінового ремонту «бичків», які підтримують естакаду, з державного бюджету виділено мільйон гривень. Зауважу, що проектувальники НДІ Києва і Харкова план реконструкції греблі розробили ще у 1995 році, однак принаймні шість «бичків» досі в аварійному стані, іржа «доїдає» опорні металоконструкції. Основна причина — брак коштів: з передбачених кошторисом й обіцяних Кабміном тринадцяти мільйонів, каже Іван Сухомлин, одержали лише сім.

      Тим часом новий Прем'єр-міністр Юрій Єхануров доручив членам уряду, запорізькому «губернатору» Юрію Артеменку і меру Євгену Карташову до 25 листопада розробити концепцію розвитку заповідної Хортиці. Міська влада має намір ініціювати громадські слухання з даної проблеми, а «домашній» варіант проекту концепції затвердити на сесії міської ради.