Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«На вашому весіллі вони не були? Ну слава Богу!».
Правило номер один: ніколи не кидай свого колегу. Правило номер шість: не можна сидіти з нудьгуючим виглядом. Правило номер тридцять два: не згадуй родича, якщо не впевнений, що в нього б'ється пульс. І ще кілька сотень корисних правил має неофіційна, але із запатентованими авторськими правами компанія «Весільні руйнівники» (можливий варіант «Непрохані гості»). Якщо ви подивитесь цей фільм (режисер — Девід Добкін), то познайомитесь із двома яскравими представниками цієї злочинної організації. Джона Беквіта і Джеремі Клейна грають Оуен Уїлсон («В тилу ворога», «Шанхайський полудень», «Шанхайські лицарі») і Вінс Вон («Клітка», «Психо», «Прихована погроза»). Головні герої, адвокати за фахом, приєднавшись до започаткованого ще в часи Антики руху «Лови сьогоднішній день», знають, що під впливом романтичного весільного настрою дівчата забувають про пристойність, «відпускають гальма» та й собі хочуть білу сукню, чотирьох дружок i дві фігурки на триповерховому торті. Тому на вихідних Джон і Джеремі розважаються, з'являючись на весіллях незнайомих людей без запрошення. «Баби», наче губки, вбирають в себе фантастику на зразок «О! Цей підйом на Еверест я ніколи не забуду! Ми стількох загубили... — перекошена міна ледь стримує сльози. — Ну от, тепер ти подумаєш, що я розмазня...» Як же можна подумати, що такий статний чоловік, підкорив, видно, не тільки гірські вершини, може бути розмазнею, або як можна не погладити його зараз співчутливо по голівці? На єврейському весіллі його звати Чак Шварц, на італійському — якийсь синьйоро Бертолуччо, всім молодятам він дарує коробку в подарунковому папері зі свіжим повітрям усередині, їсть, п'є, танцює і каже, що «буде що згадати на старості».
А ще в статуті цієї «організації» чітко написано: вчасно зникнути під ранок, щоб чергова пасія не встигла натякнути на певні зобов'язання. Коли це одного разу два активісти міжнародного руху «Непрохані гості» міцно вляпались: на одному з весіль один закохався у заручену Клер (Рейчел Макадамс), а інший зустрів «прилипалу п'ятого рівня небезпеки» – незайману (хоча потім вона виявиться займаною), обидві — доньки впливового політика Клірі (Крістофер Уокен). Весела комедія по-американськи мало кого залишить бодай без усмішки на обличчі, а у любителів легкого жанру від реготу болітимуть животи.
P.S. Увага: багатьох членів організації «Непрохані гості» було помічено в Україні! Сподіваюсь: на кожного з них знайдеться своя Клер...
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>