І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Нам плуга не треба,
04.11.2003
Фахівці підрахували: на оновлення сільськогосподарської техніки хлібороби Полтавщини мають витрачати щонайменше 250 мільйонів гривень на рік. Реально ж нашкребли, скажімо, в цьому році аж... 42 мільйони. І це при тому, що «розбивали скарбничку» минулого, найурожайнішого за останнє десятиліття, року. А що буде в наступному, фінансове підгрунтя якого підірване катастрофічними втратами озимини? Надто за умов, коли, за офіційними даними облсільгоспуправління, 80 відсотків тракторів, од 82 до 88 відсотків кормо-, буряко- і зернозбиральних комбайнів, а також 92 відсотки культиваторів і сівалок, які перебувають на балансі господарств, уже відпрацювали свої амортизаційні строки. Тримаються вони, як кажуть, лише на чесному слові, «приперченому» не найвишуканішими репліками механізаторів, котрим доводиться ледь не щодня ремонтувати згадані розвалюхи.
Вимушені «маневри» на них призводять не лише до більш ніж суттєвих втрат урожаю — вони просто небезпечні для здоров'я і життя механізаторів. Дотепники пригадують, як активно боровся за витіснення з полтавських полів плуга та заміну його на плоскоріз колишній «батько» області Федір Моргун, і зауважують: мрії останнього таки збудуться, коли замість осоружного лемеша передовсім з огляду на його сьогоднішню ціну доведеться «шкрябати» найродючіші чорноземи сохою...
Чи є реальні механізми оновлення машинно-тракторного парку за умов перманентної фінансової скрути? В облсільгоспуправлінні нагадують про необхідність впровадження планово-попереджувальної системи технічного обслуговування діючих машин і реманенту, придбання їх як за гроші господарств, так і з використанням банківських кредитів, через державний лізинг, за допомогою механізму 30-відсоткового відшкодування коштів із Держбюджету тощо.
Водночас для оперативнішого реагування на виклики часу заступник начальника головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації Григорій Герасименко вважає за необхідне створити на Полтавщині регіональний лізинговий фонд з використання грошей із обласного бюджету та подальшим поверненням позичок вирощеною продукцією в ті ж таки регіональні засіки. Таку ідею підтримує і відомий аграрій, Герой України, голова постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Коросташов. Останній уже пообіцяв колегам-хліборобам присвятити найпекучішим проблемам технічного переозброєння села, оновлення техніки окреме засідання, комісії, щоб підготувати це питання до розгляду на сесії обласної ради. Адже саме депутатам облради належить ділити бюджетний пиріг регіону. Схоже, без шматка для заснування того ж таки обласного лізингового фонду все ж не обійтися. Бодай для того, щоб і надалі не доводилося купувати зерно на справжній пиріг у Росії та Казахстані й виходити на полтавські поля iз сохою.
