Порт призначення — Гостомель

      Держава Україна географічно розміщена в центрі Європи, де перетинаються історичні маршрути «Із варяг у греки», «Східний шовковий шлях у Китай» і славний «Чумацький Шлях». У загальній схемі повітряних трас наша держава має дуже вигідне розташування між Заходом і Далеким Сходом. Міжнародні транспортні коридори, зокрема, Європа — Азія, Балтика — Чорне море, до складу яких входить Київський авіавузол, сформовані таким чином, аби вони пролягали територією України.

      Згідно з прогнозами експертної групи «Аерорадіо ЛТД (JAL)» (Великобританія), існує необхідність, аби через повітряний простір України іноземні компанії здійснювали 1078 польотів щодня. Це 20 відсотків світових повітряних перевезень, тому що авіашляхи з Європи на Далекий Схід та Середню Азію через Україну швидші на дві години, ніж авіашляхи через Туреччину, Іран та Об'єднані Арабські Емірати.

      Особливу економічну зацікавленість становлять повітряні вантажні перевезення. Попит на них у світі зростає, і їх обсяг уже незабаром перевищуватиме пасажирські перевезення втричі. Багато держав Європи шукають можливість для побудови саме вантажних аеропортів. Наприклад, у Нiмеччинi 1999 року було введено в дію центр вантажних перевезень у берлінському аеропорту «Шенефельд». А вже через три роки прибуток від вантажних перевезень збільшився на 150 відсотків.

      Наш Кабінет Міністрів розглянув питання, від яких залежить, чи стане Україна європейською транзитною державою. Розроблено відповідну концепцію, вивчено перспективи розвитку аеропортів у радіусі 250 кілометрів від Києва. У 2001 році Міністерство транспорту та зв'язку звернулося до Кабміну з листом, пропонуючи сконцентрувати всі авіаперевезення винятково в одному місці — аеропорту «Київ-Бориспіль».

      Але чому так? Адже таке рішення змушує всі авіакомпанії збільшувати аеронавігаційний запас палива за рахунок корисного завантаження. Крім того, неможливо заперечити того, що краще мати два спеціалізовані аеропорти. Робота Київського авіавузла з двома діючими аеропортами «Київ-Бориспіль» та «Київ-Гостомель» суттєво підвищить рівень безпеки польотів. Міжнародний аеродром «Київ-Гостомель» міг би спеціалізуватися на вантажних перевезеннях і при цьому не створювати конкуренції аеропорту «Київ-Бориспіль».

      Аеропорт «Бориспіль» здебільшого призначений для пасажирських перевезень. При двосмуговому аеродромі він може забезпечити перевезення 3 мільйонів 700 тисяч пасажирів щороку. Проте, згідно з попередніми розрахунками, вже до 2015 року пропускну спроможність під'їзних шляхів аеропорту буде повністю вичерпано. Виникне необхідність створити нову транспортну інфраструктуру. А обслуговування повітряних вантажних перевезень для аеропорту «Бориспіль» є другорядним завданням, яке становить лише 6 відсотків від загального обсягу робіт. Починаючи з 2012—2015 років, пасажиропотік змусить адміністрацію аеропорту обмежити інтенсивність та обсяги вантажних перевезень і надати перевагу задоволенню пасажирського попиту як більш профілюючого. Не виключено, що внаслідок цього виникне безвихідна і жорстка ситуація, коли не буде можливості задовольнити зростаючий попит на повітряні вантажні перевезення. Є й інший істотний аргумент проти того, аби аеропорт «Бориспіль» займався вантажними перевезеннями, — він має технічні обмеження щодо такої діяльності. Геометричне й територіальне розташування цього аеропорту таке, що будівництво нових злітно-посадочних смуг у ньому неможливе.

      Зовсім інша картина вимальовується, якщо подивитися на аеродром «Гостомель». Він має істотні переваги, а саме: відстань від Києва — 25 км, вигідне географічне розташування, крім того, тут, при потребі, є можливість розмістити декілька злітно-посадочних смуг, з урахуванням мінімального акустичного впливу на прилеглі населені пункти. Тому цей аеродром було взято як базовий для розробки проекту щодо розширення Центру повітряних вантажних перевезень (ЦПВП).

      Аеродром «Гостомель» призначатиметься для виконання авіаційних вантажних перевезень як на внутрішніх, так і на міжнародних авіалініях. Найважливішим стратегічним завданням буде створення транснаціонального центру авіаційних вантажних перевезень, повітряного транснаціонального коридору «північ-південь», «схід-захід». Певний акцент у проекті зроблено на перевезеннях важких і великогабаритних вантажів. Їх транспортуватимуть повітряними суднами типу Ан-124, В-747, Ан-70 та МД-17. Транзитні рейси становитимуть приблизно 75 відсотків.

      За прогнозами експертів, якщо проект буде втілено в життя, то впродовж найближчих 15 років темпи зростання вантажних перевезень утричі перевищать темпи зростання пасажирських. Виконання цих робіт забезпечить власнику стабільний дохід і дозволить інтенсивніше використовувати повітряний простір України. Держбюджет матиме суттєвий прибуток за рахунок того, що послугами ЦПВП «Гостомель» користуватимуться транснаціональні компанії, які братимуть участь у реалізації великих міжнародних проектів (наприклад, нафтовидобування в зоні Каспійського шельфу та Тенгіза). Це нове авіаційне підприємство потребуватиме працівників, отож тут виникне близько 12 тисяч 500 робочих місць. Крім того, впровадження проекту в життя сприятиме подальшому розвитку існуючої інфраструктури регіону, зокрема розбудові автомобільних та залізничних доріг.

      У межах розвитку аеропорту «Гостомель» планується створити повітряний простір та аеродромні площі для проведення авіаційних ярмарків, салонів, що має велике значення для України як авіаційної держави. «Гостомель» має для цього великий потенціал, який відсутній в аеропортах країн Східної Європи. Тут також є необхідна територія та інженерне i транспортне забезпечення для будівництва штучної злітно-посадочної смуги. Власне, це єдине можливе місце для побудови такого об'єкта поблизу Києва.

      У технологічному процесі обслуговування авіаційних вантажних перевезень буде враховано заходи, які виключають або знижують негативний вплив на екологію. Ідеться, зокрема, про авіаційні шуми, утилізацію відходів, електромагнітне випромінювання. Проект передбачає об'єктивні засоби контролю за рівнем шуму та станом повітря після того, як попрацюють авіадвигуни. Ця система контролю діятиме на базі комплексної системи моніторингу. Ніяких аварійних і залпових викидів шкідливих речовин не передбачається. Об'єкт малонебезпечний для навколишнього середовища і ніякого «ступеня екологічного ризику» не містить.

       За розрахунками, згідно з проектом освоєння коштів у розмірі 900 мільйонів 664 тисяч доларів здійснюватиметься в три етапи впродовж дев'яти років. Окупність будівництва — 11,5 року від початку основних робіт. Ідея створення Центру «Гостомель» зацікавила як українських, так і іноземних інвесторів. З-поміж них — компанія «Солід Тім, ЛЛСІ» (м. Апланд, штат Каліфорнія), Торговельно-промислова палата США, компанія АВВ (Німеччина), консорціум БКФ «Граніт» (Україна, м. Київ ) та консорціум «Стратегічне партнерство Латвійських будівників» (Латвія, м. Рига).

      Отже, два аеропорти — «Бориспіль» та «Гостомель» слід розглядати як дві транспортні ланки для вирішення державних економічних завдань, що підтверджується прогнозами пасажирських та вантажних перевезень. Будівництво сучасних злітно-посадочних смуг в аеропортах «Бориспіль» та «Гостомель», їх географічне розміщення забезпечить Київський авіаційний вузол високим рівнем авіаційної безпеки. Керуючись світовим досвідом, розвиток аеропортів за цільовим призначенням, скажімо, за таким як  вантажні перевезення, є найефективнішим, економічно найвигіднішим і гарантує державі стабільні прибутки. Економічні та фінансові розрахунки, бізнес-плани щодо спорудження міжнародного авіаційного комплексу «Гостомель» підтверджують, що його розширення є невід'ємною частиною загального розвитку Київського авіаційного вузла і служитиме на користь позитивного іміджу України як демократичної, відкритої країни з ринковою економікою.

Олександр БАДРУДІНОВ,

генеральний директор Центру повітряно-

вантажних перевезень.

 .